Завтра - Всесвітній день молитви за покликання. Підсумок послання Папи Венедикта XVI

У неділю, 3 травня 2009 р., коли у Церкві латинського обряду припадає 4-та неділя Пасхи, Католицька Церква відзначає вже 46-й з черги Всесвітній день молитви за покликання. Наприкінці березня у Ватикані оприлюднено послання Папи Венедикта XVI з цієї нагоди, тема якого звучить: «Довір’я до Божої ініціативи і відповідь людини».

На відкритій для всіх дорозі до святості, прослідкувавши за історією Церкви, у різних часах і місцях, можемо побачити різні форми покликань. Особливим Божим даром Папа називає покликання, згідно з яким окремі чоловіки та жінки стають «привілейованими Христовими служителями та свідками». Але хто може вважати себе гідним приступити до священичого служіння? Хто може піти шляхом богопосвяченого життя, розраховуючи виключно на свої людські ресурси? Венедикт XVI впроваджує у таїнство, яке стоїть за покликанням, на «перехресті любові» між вільною ініціативою Того, хто кличе, і свобідною відповіддю того, хто покликаний. «Коли усвідомлюємо, що ініціатива походить від Бога, і що саме Він веде до звершення Свій план спасіння, – пише Папа, відповідь людини «не зводиться до боязких розрахунків лінивого слуги, який від страху закопує в землю довірений йому талант, але виливається у повній готовності відповіді на Господнє запрошення, як це вчинив святий Петро, довіряючи Його слову, коли не сумнівався, знову закидаючи сіті, хоч перед тим цілу ніч надаремно трудився». Це, пояснює Святіший Отець, не означає відректися від особистої відповідальності, але ставати співвідповідальним у Христі і з Христом на дорозі свого покликання.

Як приклад найвищого діалогу покликання Венедикт XVI наводить молитву Ісуса в Гетсиманському саді, де Він проявив готовність «випити чашу Божої волі». Його жертва, яку служимо у Пресвятій Євхаристії, допомагає нам зрозуміти, пише Папа, яким чином довір’я до Божої ініціативи формує і надає цінності людській відповіді. «У Євхаристійному богослуженні сам Христос діє через тих, яких Він вибирає на Своїх служителів, і підтримує їх, щоб їхня позитивна відповідь розрослася до виміру довір’я і вдячності, які розсіюють кожен страх, навіть тоді, коли сильніше досвідчуємо свою слабкість або коли стає ще різкішим контекст незрозуміння, чи навіть – переслідування».

Венедикт XVI запрошує християнські громади і окремі сім’ї, як також парафії, неустанно молитися, щоб Божа ініціатива ніколи не переставала запрошувати окремих людей спрямувати свої зусилля для того, щоб тісніше співпрацювати з Господом у ділі спасіння, а священиків та богопосвячених осіб запрошує не знеохочуватись перед труднощами та сумнівами, але вірно іти за Христом.