Ввечері 30 квітня 2009 р., коли католицька Церква відзначала празник святої Катерини,
небесної співпокровительки Італії та Європи, у Ватикані, в залі імені Папи Павла VI
відбувся концерт з нагоди 4-ої річниці понтифікату Святішого Отця Венедикта XVI, запропонований
Президентом Італійської Республіки Джорджо Наполітано. Концертну програму, в яку входили
твори Гайдна, Моцарта і Вівальді, виконував Міланський симфонічний оркестр і хор
імені Джузеппе Верді.
На закінчення Папа поділився короткими роздумами про
духовне значення кожного з виконаних творів, зокрема зупинившись на гімнові «Magnificat
(Величає душа моя Господа)» композитора Антоніо Вівальді.
«Ці слова, що виплили
з серця Пречистої Діви Марії, вибраної Богом задля Її покори, стали щоденною піснею
Церкви», - сказав Венедикт XVI. Святіший Отець також підкреслив, що Вівальді, писав
сольні арії, маючи на увазі своїх учениць з притулку при лікарні у Венеції: це було
п’ять дівчаток-сиріт, обдарованих надзвичайним вокальним талантом. «Як не пригадати
покору молодої Марії, через яку Господь здійснив великі діла? – мовив далі Папа. –
Так, тих п’ять сольних голосів є немов продовженням голосу Пречистої Діви, в той час
коли хоральні голоси виражають Церкву-спільноту. Пречиста Діва Марія і Церква з’єднані
в спільній пісні прослави «Пресвятого», Господа Бога, який силою Своєї любові здійснює
в історії Свій задум справедливості», – сказав Венедикт XVI.