Відкривати Боже обличчя у світі та людях. На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI 29 квітня 2009 р.

Віра повинна допомагати нам бачити Божу присутність у світі та в людях, навіть якщо гріх та бруд притемнюють їх обличчя. Про це говорив Папа Венедикт XVI під час загальної аудієнції 29 квітня 2009 р., в останню середу місяця. Темою катехизи Святішого Отця була постать святого Германа, Патріарха Константинопольського, та історичний період, в якому він виконував своє нелегке служіння.

Хоч святий Герман і не належить до найвизначніших постатей грекомовного християнського сходу, однак, його ім’я займає почесне місце у списку оборонців священних образів, складеному під час другого Нікейського Собору, який був сьомим Вселенським. Він відіграв важливу роль під час так званої єресі іконоборства, зумівши гідно вистояти проти імператора Лева ІІІ, який був противником ікон.

Венедикт XVI пригадав, що під час служіння патріарха Германа, Константинополь був під загрозою з боку сарацинів. Під час небезпечної облоги в 719 році, у місті організовано урочисту процесію з іконою Пресвятої Богородиці та мощами Святого Хреста, щоб вимолити захист для міста. І дійсно, Константинополь був звільнений, що викликало велику вдячність народу до Господа Бога. Святий Герман після цих подій переконався, що Боже втручання є видимим затвердженням набожності, яку люди виявляли до священних ікон. Однак, Імператор Лев ІІІ, який саме тоді оволодів престолом, почав висловлювати переконання, що об’єднання імперії повинно розпочатися від реорганізації культу, якому, на його думку, загрожувало ідолопоклонство, спричинене вшануванням ікон. Він розпочав знищення святих образів, і коли на початку 170 року організував публічну дискусію проти культу ікон, патріарх Герман став на захист правдивої віри, через що був усунений з патріаршого престолу і помер на засланні, майже забутий усіма. Його ім’я було згадане у 787 році, під час Другого Нікейського Собору, коли соборові Отці висловилися на користь вшанування ікон та належно оцінили заслуги святого Германа.

Святий Герман дбав про літургічні відправи та залишив нам у спадок проповіді, присвячені Пречистій Діві Марії, які відіграли важливу роль у формуванні Марійної побожності на християнському сході та заході, зокрема, проповіді на Празник Введення в Храм Пресвятої Богородиці та на Успіння. Він також дбав про красу Божих храмів.

Яку ж роль відіграє навчання та приклад святого Германа для сучасного християнина. Венедикт XVI звернув увагу на три моменти. По-перше, Папа зазначив, що цей святий навчає нас про те, що існує певна видимість Бога у світі і в Церкві, а ми повинні навчитися її відчитувати. «Бог створив людину на Свій образ, але цей образ покрився значним брудом гріха, через який Бог майже не проглядався. Святі ікони навчають нас бачити Бога в зображенні Христового обличчя», – мовив Святіший Отець, додаючи, що Божий образ можемо відчитати також у обличчях святих.

Другий момент стосується літургії. Якщо вона є гарною та гідно проведеною, вона вчиняє видимою Божу велич. По-третє, святий Герман навчає нас любити Церкву. «Саме в стосунку до Церкви ми, люди, в першу чергу зауважуємо гріх, негативні явища; але з допомогою віри, яка вчиняє нас здатними по-справжньому бачити, можемо, сьогодні і завжди, наново відкривати в ній Божественну красу», – зауважив Святіший Отець, додаючи, що саме у Церкві Бог стає присутнім, жертвується нам у Пресвятій Тайні Євхаристії і залишається присутнім для поклоніння-адорації. У Церкві Бог промовляє до нас, перебуває з нами. У Церкві отримуємо прощення і від Бога вчимося прощати.

«Молімо Бога, щоб навчив нас бачити в Церкві Свою присутність, Свою красу, бачити Його присутність у світі, і нехай це допоможе також і нам бути прозорими для Його світла», – закінчив свою катехизу Венедикт XVI.