Свята Ґелтруде Коменсолі (1847-1903).Адорація Найсвятіший Тайн є
джерелом любові до ближніх
18 січня 1847 року у Біенно, недалеко від міста Бреші, в Італії, у багатодітній сім’ї,
народилась дівчинка Катеріна, п’ята з десяти дітей Карла та Анни Марії. Вже від дитинства
вона відчувала бажання глибшого духовного поєднання з Ісусом. Приблизно у 7 років,
не маючи сили опертись запрошенню Спасителя, одного дня дівчинка прокинулась раненько,
обгорнулась маминою чорною хусткою і попрямувала до найближчої церкви Святої Марії
і потайки отримала Перше Святе Причастя. З бігом часу дівчина ставала дедалі більше
серйозною, зібраною, перейнятою думками про Христа, присутнього в Пресвятій Тайні
Євхаристії. Катеріна стала апостолкою Євхалистійного Ісуса, а зібравши найкращих дівчат,
організувала Товариство Почесної Гвардії.
У 1862 році залишила свою родину
і вступила в Інститут Дочок Любові, заснований святим Вартоломеєм Капітаніо. Проте,
бажання Катеріни та воля Божа були різними: з причини хвороби вона була змушена залишити
Інститут. Після одужання, з причини важкого фінансового становища родини, йде працювати
домогосподаркою, спершу в дім священика Ґ. Б. Рота, який кілька років пізніше став
єпископом Лоді, а потім у батьківський дім графині Фе-Віталі. Ці знайомства відіграли
неабияку роль у житті Катеріни.
Не занедбуючи своїх обов’язків домогосподарки,
виховувала також дітей святого Ґервасіо, навчаючи їх порядності та суспільних і християнських
чеснот. У молитві, умертвіннях, глибокому духовному житті та ділах милосердя Катеріна
приготовлялась прийняти Божу волю щодо неї. Незабаром помирають її батьки, отож, родинні
зв’язки послаблюються і Катеріна шукає можливості здійснити свій Євхаристійний ідеал.
Вона відкрила своє серце монсеньйору Сперанца, тодішньому єпископові Берґамо, який
був гостем графів Фе-Віталі, і який дуже підтримав Катеріну, зазначаючи, що саме такою
є Божа воля.
У 1880 році Катеріна, перебуваючи із своїми господарями в Римі,
мала можливість зустрітись і порозмовляти із Папою Левом ХІІІ, ділячись із Святішим
Отцем своїм бажанням заснувати чернечий Інститут, посвячений Євхаристійній адорації.
Вселенський Архиєрей запропонував їй дещо змінити плани і до Євхаристійної адорації
додати ще й виховання молодих працівниць.
15 грудня 1882 року Катеріна разом
із двома своїми співсестрами започаткувала Згромадження Сестер Сакраментинок з Берґамо.
А через два роки одяглась у монаший одяг, взявши собі ім’я Ґелтруде. Після нелегких
випробувань молодого Згромадження, 8 вересня 1892 року, спеціальним декретом, монсеньйор
Рота канонічно засновує чернечий Інститут. Сестри Згромадження, на чолі із Матір’ю
Ґелтруде, зробили великий вклад у духовний розвиток місцевого населення, перебуваючи
на молитві, адорації Найсвятіших Тайн, умертвіннях, чинячи діла милосердя, особливо
щодо бідних і потребуючих.
18 лютого 1903 року Мати Ґелтруде розпочала свою
вічну адорацію в Небесному Царстві. А через 25 років розпочався її канонізаційний
процес. 1 жовтня 1989 року Іван Павло ІІ проголосив Ґелтруде Коменсолі католицькою
блаженною, а сьогодні Святіший Отець Венедикт ХVІ зарахував її до лику святих.