Доля Африки в руках самих африканців. Промова Папи Венедикта XVI до світу політики та дипломатів

Вселенський Архиєрей заохотив присутніх, щоб вони дбали про розвиток держави та континенту: «Після 27-ми років громадянської війни, яка спустошила країну, почав вкорінюватися мир, несучи з собою плоди стабільності та свободи. Відчутні зусилля Влади, для встановлення інфраструктур і переміни фундаментальних інституцій з огляду на розвиток і добробут суспільства, спричинились до розквіту надії серед громадян держави», – сказав Папа, а продовжуючи, підкреслив, що Ангола усвідомлю, що для Африки настав час надії, період реальних змін. Спричинитися до цих перемін повинні політичні лідери Африки, звільняючи свій народ від насильства і безпорядку, скеровуючи людей на дорогу, вказану принципами, необхідними для кожної демократичної країни: пошаною і пропагуванням людських прав, прозорим урядуванням, незалежними органами судочинства, свобідними засобами масової комунікації, чесним державним адмініструванням, мережею належно діючих шкіл та лікарень, непохитною рішучістю у боротьбі з корупцією.

Святіший Отець вказав на фундаментальну роль етичного підходу у процесі розвитку, підкреслюючи, що економічний та соціальний розвиток Африки вимагає координування співпраці державного Уряду з місцевими адміністраціями, в узгоджені з міжнародними постановами. Такого роду співпраця, на думку Вселенського Архиєрея, потребує взаємної співпраці африканського народу, який повинен бути не лише адресатом планів та соціальних ініціатив, розроблених та запропонованих іншими, а, в першу чергу, сам дбати і працювати для добра своєї громади. Далі Папа похвалив зростання кількості таких ініціатив на африканському континенті, перераховуючи деякі з них.

Після того Святіший Отець окремо зупинився над завданням сім’ї, як також над її теперішньою важкою ситуацією. «Сім’я – це фундамент, на якому збудована соціальна споруда», – наголосив Папа, додаючи, що бідність, безробіття, хвороби, а зокрема, дискримінація жінок та дівчат, є великим тягарем, що гнобить родину. Венедикт ХVІ пригадав також про грубі практики насилля та сексуального використання, які спричиняють численні упокорення та травми. Звертаючись до політиків, Папа промовив: «Якою гіркою є іронія тих, які пропагують аборт серед засобів дбання про “материнське” здоров’я! Яким бентежливим є твердження тих, які вважають, що знищення життя належить до питань репродуктивного здоров’я».

А на закінчення Єпископ Риму вказав на важливу роль Церкви, яка завжди є поруч із найбільш потребуючими африканського континенту, та запевнив, що вселенська християнська спільнота, через навчальні, санітарні та соціальні програми різних монаших Чинів і Згромаджень, через програми розвитку «Карітасу» та інших організацій, продовжуватиме робити усе можливе для того, щоб підтримати родини, особливо ті, які уражені СНІДом, та поширювати однакову гідність чоловіків та жінок, яка основана на гармонійному взаємодоповнюванні.