Молитва "Ангел Господній" з Папою Венедиктом XVI
15 лютого 2009

Сьогодні, 15 лютого, у день, коли Східні Церкви, які живуть за старим календарним стилем, відзначають празник Стрітення Господнього, на площі Святого Петра у Ватикані зібралась велика кількість вірних, що прийшли послухати повчання Папи Венедикта ХVІ, проказати разом із ним Богородичну молитву «Ангел Господній» та отримати його Апостольське благословення.

На початку своєї катехизи Єпископ Риму зазначив, що протягом останніх неділь євангельські читання, взяті із Євангелії Святого Марка, розповідають нам про численні чудесні оздоровлення, що їх учинив Ісус Христос. А у цю неділю Святий Євангелист Марко подає нам розповідь про одне дуже особливе зцілення, а саме про привернення здоров’я прокаженому, який насмілився наблизитись до Месії з проханням: «Якщо хочеш, то можеш мене очистити» (Мк. 1,40). Христос простягнув руку, доторкнувся до недужого і промовив: «Хочу, будь чистий!» (Мк. 1,41). Оздоровивши хворого, Спаситель наказує йому нікому не виявляти того зцілення, піти показатись священикам і принести приписані Мойсеєвим законом жертви, проте чоловік не зміг втриматись, щоб не розповісти іншим про те чудо, яке учинив Учитель, тим самим спричинився до того, що чимало хворих приходили до Ісуса, щоб Він оздоровив їх від недуг.

Як наголосив Святіший Отець, у часах Ісуса, згідно із давнім єврейським законом, проказа вважалась не лише тілесною хворобою, але й найвиразнішою формою «нечистоти», а тому належало до компетенції священиків перевіряти людей із симптомами прокази і визнавати їх хворим або здоровим. У випадку вияву цієї хвороби, «нечистого» віддаляли від спільноти здорових людей, він повинен був жити поза територією заселеної місцевості аж до дня свого можливого видужання. Таким чином проказа була свого роду релігійною та суспільною смертю, а оздоровлення – воскресінням. Проказа є символом гріха, що є справжньою нечистотою серця, яка здатна віддалити людину від Бога. Як підкреслив Папа, саме провина, духовне і моральне зло спроможне розділити нас із Господом; гріхи, які чинимо, віддаляють нас від Бога, а якщо вони не визнані з покорою, з надією на Боже милосердя, то ведуть аж до смерті душі.

Чудо оздоровлення прокаженого, описане Святим Марком, має дуже сильне символічне значення. Як пророкував старозавітній пророк Ісая, Ісус є Слугою Господнім, що «наші недуги взяв на Себе, Він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що Його покарано, що Бог Його побив, принизив» (Іс. 53,4). У своїх страстях Він став немов прокажений, нечистий нашими гріхами, віддалений від Бога: усе це прийняв з любові, щоб нас придбати, щоб здобути для нас прощення, примирення і спасіння. «У Святій Тайні Сповіді Христос розп’ятий і воскреслий, через своїх священнослужителів, очищає нас Своїм безмежним милосердям, відновляє нас до спільності з Небесним Отцем і з братами, дарує нам Свою любов, Свою радість і Свій мир», – сказав Папа Венедикт ХVІ, закінчуючи недільне повчання.