Сьогодні, 11 лютого 2009 р., припадає 80 річниця сучасної Держави-Міста Ватикану.
Папська
держава, яка називалася Папською областю, була утворена ще у VIII столітті в центральній
частині Апеннінського півострова і проіснувала до 1870 року, коли внаслідок об’єднавчих
процесів в Італії утворилася сучасна італійська держава, столицею якої став Рим. 11
лютого 1929 року між Італією та Апостольською Столицею було підписано так звані Латеранські
Угоди, згідно з якими на території міста Риму утворено суверенну державу, суб’єкт
міжнародного права, завданням якого є забезпечувати Апостольській Столиці, як найвищій
інституції Католицької Церкви, повну і видиму незалежність та незаперечну суверенність
на міжнародному рівні.
З територією 44 гектари, Держава-Місто Ватикан є найменшою
незалежною державою у світі, як з огляду на площу, так і з огляду на кількість населення,
яке на даний час становить приблизно 800 мешканців, з яких лише половина мають ватиканське
громадянство. Крім безпосередньої території, ватиканській юрисдикції підлягають деякі
об’єкти в Римі та поза містом, що мають екстра-територіальний статус. Ватикан має
свій прапор та гімн, власну пошту та засоби суспільних комунікацій. Безпеку Папи та
Ватикану запевнюють Корпус Швейцарської Гвардії та Корпус Жандармерії.
Особливим
завданням Держави-Міста Ватикану, як вже було сказано, є забезпечувати суверенітет
Апостольської Столиці, бути інструментом її незалежності від будь-якої іншої світської
влади. Тому потрібно розрізнити ці два поняття. Католицька Церква виконує місію проповідування
євангельської істини у світі для спасіння усіх людей. Це служіння вона виконує як
через різні помісні та місцеві Церкви, розсіяні в усьому світі, так і через свій центральний
уряд, названий Апостольською Столицею (Святим Престолом), що складається з Папи Римського
та Інституцій, які йому допомагають. Держава-Місто Ватикан, структури якої обмежені
до найнеобхідніших для її існування, є резиденцією Папи Римського та засобом здійснення
незалежності Католицької Церкви та Апостольської Столиці, яка є суб’єктом міжнародного
права. Саме Апостольська Столиця встановлює дипломатичні стосунки з іншими державами,
як також має своїх представників при міжнародних організаціях. Варто згадати, що у
період після ліквідації Папської області і до утворення Держави-Міста Ватикану в 1929
році, суверенітет Апостольської Столиці, як центру Католицької Церкви, був визнаний
багатьма державами, і не лише католицькими.