На загальній аудієнції з Папою (4 лютого 2009)

Під час загальної аудієнції, яка відбувалась у Ватикані у середу, 4 лютого 2009 року, і проходила в залі імені Папи Павла VI, Святіший Отець Венедикт XVI висловив радість з приводу того, що під час року святого апостола Павла, який саме триває, до Риму прибувають численні паломники, щоб відвідати місця, освячені його присутністю, проповідуванням та мучеництвом. І саме темі мучеництва святого Павла Папа присвятив окрему увагу, закінчуючи, таким чином, серію повчань, виголошених під час загальних аудієнцій саме з нагоди ювілейного року Святого Павла і присвячених поглибленню його життя і повчання. Починаючи від 2 липня минулого року Святіший Отець виголосив 20 повчань про святого апостола Павла. Свою сьогоднішню катехизу Венедикт XVI виголосив крім італійської, також і французькою, англійською, німецькою та іспанською мовами.

У Посланні до Тимотея, свого учня і вірного друга, святий Павло, передчуваючи кінець свого життя, пише: «Я вже готовий на жертву і настає час мого відходу»( Тм 4,6). Святий Апостол вже усвідомлює, що його служіння Євангелію незабаром закінчиться мученицькою смертю. І так сталось. Згідно з різними дослідженнями, які ґрунтуються на давніх джерелах, він був засуджений на смерть під час панування Нерона між 64 і 68 роками. Він зазнав мученицької смерті у в Римі, в місці, відомому як Три Джерела (Tre fontane), а похований на вулиці Остієнсе, де до наших часів височить базиліка святого Павла поза мурами.

Але, крім мученицької смерті, святий Павло залишив глибокий слід в традиції Церкви та надзвичайну спадщину християнських повчань. Як і в минулому, так і в сучасності, вчені і богослови, святі і засновники монаших Чинів та Згромаджень, черпали й черпають приклад із його повчань. Протягом сторіч його послання надихали численні тлумачення. Нові наукові студії представляють його сильну особистість та оригінальну думку. Вселенський Архиєрей вказав, що апостольський приклад і доктрина святого Павла повинні стати заохотою та гарантією зміцнення християнської ідентичності кожного християнина та оновленням всієї Церкви.