Проповідь Святішого Отця Венедикта XVI під час Святої Літургії з нагоди свята Хрищенння Господнього

Сьогодні, 11 січня, коли християни-католики українського обряду мають неділю по Різдві, латинська Церква відзначає празник Хрищення Ісуса в ріці Йордані, яким завершується різдвяний час. З цієї нагоди Святіший Отець очолив Святу Літургію у Сикстинській каплиці, що знаходиться у папському палаці, і у якій відбуваються конклави для вибору Вселенських Архиєреїв. Під час богослужіння Папа уділив Святу Тайну Хрищення 13-ьом немовлятам.

Після прочитання біблійного уривку із Євангелії від Святого Марка Венедикт ХVІ виголосив проповідь. Єписком Риму наголосив на тому, що цикл різдвяних свят спонукає нас до роздумів над народженням Ісуса, про яке сповістили ангели, розповідає нам про зорю, яка вела мудреців зі Сходу до вифлеємської стаєнки, і запрошує нас поглянути на небо, яке розкривається і з якого лунає Божий голос. Як підкреслив Вселенський Архиєрей, усі ці знаки вживає Господь, щоб промовити до кожної людини: «Так, Я тут. Я вас знаю. Я вас люблю. Є шлях, який проходить від Мене до вас. І є дорога, яка веде від вас до Мене». В Ісусі Христі Всемогутній Бог став дитиною, подібною до кожного з нас, щоб дозволити доторкнутись до Себе, і, у той самий час, виявив усю Свою велич, бо ж саме стаючи немічним і беззахисним з любові до нас, Він показав усім, що означає справжня велич, а навіть, що означає бути Богом. Значення Різдва, за словами Святішого Отця, полягає у тому, щоб наблизити нас до цих знаків, щоб розпізнати їх у щоденних наших ситуаціях, щоб, таким чином, наші серця відкрились на Господню любов. «Якщо Різдво та Богоявління служать, перш усього, для того, щоб вчинити нас здатними бачити, відкрити очі і серце на таємницю Бога, Який приходить, щоб бути з нами, то празник Хрищення Ісуса впроваджує нас, можемо сказати, у щоденність особистого стосунку із Ним. Дійсно, через занурення у води Йордану Ісус з’єднався з нами. Хрищення є, так би мовити, мостом, який Він спорудив між Собою і нами, шляхом, завдяки якому Він стає нам доступним; є Божественною веселкою у нашому житті, обіцянкою великого Божого «так», дверима надії і, одночасно, знаком, що вказує нам шлях, який ми маємо пройти у активний і радісний спосіб, щоб Його зустріти і почувати себе Ним люблеими», – сказав Вселенський Архиєрей.

Далі, Святіший Отець виявив свою радість з приводу того, що і цього року має нагоду охристити кількох дітей у Сикстинській каплиці, наголошуючи на тому, що на них у цей день зійшло Господнє уподобання. Від хвилини, коли Син Божий дозволив Себе охристити, небо є, насправді, відкритим і можемо довірити кожне нове життя, яке народжується, у руки Того, Який є могутнішим від темних сил зла, додаючи, що Хрищення означає віддати Богові те, що ми від Нього отримали. Дитина не є власністю батьків, підкреслив Папа Венедикт ХVІ, але Господь довіряє те нове життя відповідальності батька та матері, які повинні допомогти новій людині стати вільною Божою дитиною. «Якщо, через цю Святу Тайну, новоохрищений стає усиновленою дитиною Божою, предметом Його безмежної любові, яка її охороняє та оберігає від темних сил зла, то потрібно її навчати визнавати Бога як Батька і вміти бути з ним у синівських стосунках», – наголосив Папа, говорячи про вклад батьків у духовний розвиток дитини, зокрема, у вихованні до свободи Божих дітей, здатних бути відповідальними в особистих життєвих виборах. Опісля, Папа звернувся до батьків новоохрищених, закликаючи їх дякувати Господеві за дар, який вони отримали, тобто дітей, які сьогодні народжуються до вічного життя, пригадуючи, що цією Святою Тайною їхні діти увійшли у нову родину, значно більшу і численнішу, яка відкрита на нових членів, тобто, – у Христову Церкву.

Після тих слів Вселенський Архиєрей знову повернувся до прочитаного під час Служби Божої євангельського уривку. Святий Марко записав, що на березі Йордану проповідував Іван, наголошуючи на необхідності покаяння і навернення, з огляду на очікуваний прихід обіцяного Месії. І саме у той час з’являється Ісус, просячи хрищення. Без сумніву, хрищення Івана було на покаяння, воно значно відрізнялось від встановленої Ісусом Святої Тайни. Але Христос входить у воду і лунає голос із неба, вказуючи, що Ісус є Єдинородним Сином Божим, і виявляючи усім Його універсальну місію спасіння, яка звершиться у Його хресній смерті та воскресінні. Тому, лише через пасхальну жертву відпущення гріхів стає всеосяжним і повним. Отож, у Хрищенні ми не занурюємось лише у йорданській воді, виявляючи наш обов’язок до навернення, але на нас виливається кров нашого Спасителя, яка нас очищає і спасає. Син Божий повертає нам гідність та радість називатись і насправді бути Божими дітьми.

А закінчуючи свою проповідь, Папа закликав усіх присутніх піднести до неба щирі молитви за новоохрищених, щоб у них завжди перебував Господь, щоб вони були «живим камінням» духовної споруди, якою є Церква, щоб Пречиста Діва Марія постійно оберігала їх і їхні родини, супроводжуючи у здійсненні спасіння, яке сповняється у їхньому житті через Святу Тайну Хрищення.