Послання Вселенського Архиєрея Венедикта XVI на 42-й Всесвітній День Миру
(короткий виклад)

Вже 42-й раз Церква відзначатиме Всесвітній День Миру. У 1968 році цю традицію започаткував Слуга Божий Папа Павло VI. Відтоді, у перший день нового року, коли Церква латинського обряду святкує урочистість Пресвятої Богородиці Марії, відзначається також Всесвітній день миру, а Вселенські Архиєреї з цієї нагоди звертаються до всього світу з відповідним посланням.

Пропонуємо вашій увазі короткий зміст послання Святішого Отця Венедикта XVI на 42-й Всесвітній День Миру, який припадає 1 січня 2009 року. Це послання, тема якого «Долати убогість, будувати мир», було представлене 11 грудня 2008 р. у Ватиканському прес-центрі.

«Також на початку цього нового року прагну, щоб до всіх дійшли мої побажання миру і цим своїм Посланням хочу запросити призадуматись над темою: Долати убогість, будувати мир», – розпочинається звернення Венедикта XVI. Драма бідності, яка топче права сотень мільйонів людей, сприяючи та підсилюючи конфлікти «накладає свій відбиток на свідомість людства». Папа запрошує долати убогість, щоб будувати мир. Це вимагає пройти відповідний шлях, тобто «змінити стилі життя, моделі виробництва та споживання, уставлені структури влади, які сьогодні управляють суспільством». Не йдеться лише про зовнішні зміни. Необхідно відкинути ментальність, яка вважає убогих тягарем і нав’язливими особами, які претендують на споживання того, що виробили інші. Потрібно дивися на бідних з усвідомленням того, що всі ми є учасниками єдиного Божого плану – покликання будувати одну родину. Ці несправедливі устрої, які, швидше чи пізніше, від усіх вимагають звіту, спричинені жадібністю та обмеженістю кругозору – пригадує Папа, і стверджує, що лише нерозсудливість може спонукати будувати позолочений дім там, де довкола існує пустеля чи деградація.

Венедикт XVI викриває поглиблення прірви між багатими та бідними, теперішню продовольчу кризу, яка відзначається не так браком харчів, як труднощами, пов’язаними з доступом до них та різними спекулятивними явищами. Папа також звертає увагу на разючу диспропорцію між проблемами, пов’язаними з бідністю, і з заходами, які приймаються, аби з нею боротися та одночасним зростанням видатків на озброєння, яке загрожує перерости у «гонку озброєнь», провокуючи безнадійність. Крім того, нерівномірність технологічного розвитку, виключення з комерційних потоків та цінова політика ще більше віддаляють від себе північну та південну півкулі планети. Убогі країни, зокрема, африканські, потерпають від подвійного виключення: вони мають найнижчі прибутки, а ціни на їхні сільськогосподарські продукти та корисні копалини зростають повільніше, ніж ціни промислових товарів, вироблених у багатих країнах. У Посланні з нагоди Всесвітнього Дня Миру Папа також вказує на негативні наслідки фінансової системи, яка ґрунтується на логіці короткотермінового зиску, що не бере до уваги спільне благо і є небезпечною для усіх, у тому числі й тих, кому вдається видобути користь під час так званих періодів фінансової ейфорії.

Також викликає стурбованість поширення таких хвороб, як малярія, туберкульоз, СНІД. Вони вражають продуктивні прошарки населення, тому мають величезний вплив на погіршення загальних умов життя в деяких країнах. Міжнародна спільнота ще досі замало робить для їх подолання, тому країни, вражені епідеміями, піддаються вимогам тих, які, надаючи економічну допомогу, провадять політику проти людського життя. Щодо проблеми СНІДу, Папа запрошує сприяти тим кампаніям, які виховуватимуть молодь до статевого життя, відповідного до гідності людської особи, та пригадує, що такі ініціативи вже дали значущі результати, зменшивши розповсюдження інфекції. Потрібно також забезпечити убогим доступ до ліків, а також гнучке застосування міжнародних прав щодо інтелектуальної власності.

У Посланні згадується і про тих, які пов’язують бідність із демографічним розвитком, у зв’язку з чим на міжнародному рівні пропагують кампанії, спрямовані на зменшення народжуваності, також і за допомогою методів, які не шанують гідності жінки та прав подружжя, а у серйозніших випадках – теж і права на життя. «Винищення мільйонів ненароджених дітей в ім’я боротьби із бідністю, – пише Венедикт XVI, – насправді є знищенням найубогіших з-поміж людей». Папа звертає увагу на такі об’єктивні дані: країни, які останніми роками подолали бідність, відзначаються значним демографічним зростанням, виходячи на міжнародну арену як нові економічні потуги, здійснюючи швидкий розвиток саме завдяки великій кількості населення. «Іншими словам, – відзначає Святіший Отець, – це підтверджує, що населення є багатством, а не чинником убогості».

Папське Послання на День Миру звертає увагу на те, що майже половина бідних у світі – це діти, та запрошує ставати на захист сім’ї, адже коли послаблюється сім’я, наслідки неминуче заторкують дітей, як також всюди, де бракує захисту гідності жінки та матері, першими страждають діти.

Що робити? Глобалізація, як стверджує Венедикт XVI, повинна керуватися солідарністю, тому що сама по собі вона не здатна будувати мир, а навпаки, в багатьох випадках стає причиною поділів і конфліктів. Потрібно боротися проти злочинності та інвестувати у виховання, яке розвиватиме особливу культуру ініціативи. У цьому контексті Папа уточнює, що політика надмірної державної опіки є в корені багатьох крахів у допомозі бідним країнам. Необхідно надати більше простору для діяльності громадянського суспільства. Але, врешті-решт, боротьба з бідністю потребує людей, які глибоко відчувають братерство і в кожному убогому вбачають Христове обличчя, зазначає Венедикт XVI, закінчуючи своє послання на 42-й Всесвітній День Миру словами: «На початку нового року я звертаюся до кожного Христового учня, як і до всіх людей доброї волі, з гарячим закликом відкрити серця до потреб бідних і зробити все можливе, щоб допомогти їм. Адже залишається незаперечною аксіома, що “боротися з бідністю означає будувати мир”».