Пастирський лист Римо-Католицького єпископату України з нагоди свята Пресвятої Родини

У сорокову річницю проголошення енцикліки Святішого Отця Павла VI „Humanae vitae”, від імені Конференції Римо-Католицьких Єпископів України, Архиєпископ-Митрополит Львівський Мечислав Мокшицький звернувся до духовенства і вірних з Пастирським Посланням, яке в усіх латинських парафіях України, разом з обрядом визнання віри і відновленням подружніх обітниць, оголосять у неділю по Різдві, 28 грудня, коли відзначатиметься свято Пресвятої Родини.

У пастирському посланні, виданому напередодні Різдвяних свят, говориться: «Ісус Христос – правдивий Бог і правдива Людина – бажав прийти у світ в людській родині, щоб не лише з міццю підкреслити важливість подружжя, цього особливого і нерозривного зв’язку між чоловіком і жінкою, який Творець установив на початку, але піднести його до гідності таїнства і, таким чином, освятити кожне подружжя, кожну людську родину».

Далі Митрополит Львівський Мечислав Мокшицький наголошує на важливості та актуальності енцикліки Папи Павла VІ про людське життя, яка побачила світ 40 років тому: «Повчання цього документу є особливо важливе для родин, бо воно основане на моральних засадах, встановлених Господом Богом, які стосуються подружньої пари у найбільш шляхетній, делікатній і святій сфері – передавання людського життя». Пояснюючи енцикліку „Humanae vitae”, Іван Павло ІІ підкреслив, що з точки зору моральних засад цього документу центральне значення має фрагмент: „Церква [...] навчає, що кожен подружній акт повинен бути відкритим на передачу життя” (HV, 11). „Це вчення, неодноразово викладене Учительським Урядом Церкви, базується на встановленому Богом нерозривному зв’язку між об’єднавчим та прокреативним значеннями, притаманним подружньому акту. Цей зв’язок людина не має права самовільно розривати.” (HV, 12).

«У „Humanae vitae” Святіший Отець Павло VI передусім пригадує і навчає, що Творець у своєму задумі тільки подружнім парам дає право на любовне поєднання. А це тому, що тільки справжня, тобто вірна, виключна, жертовна і взаємна подружня любов може гарантувати відповідальність за нове людське життя. Бо кожне подружнє спілкування зберігає зміст взаємної та справжньої любові, так як і його призначення до найвищої відповідальності, – батьківства. Завдяки цим двом функціям подружнього акту, чоловік та дружина є співпрацівниками Бога-Творця у передаванні людського життя. З волі Бога, вони через подружній акт торкаються двох найважливіших взаємопов’язаних суттєвих аспектів: любові і життя», – наголошується у посланні, продовжуючи, що «правильно переживати своє подружнє поєднання здатні лише ті, які щиро і глибоко вірять, що це сам Господь Бог, а не вони самі чи сліпий випадок, керує їхнім життям. (…) Такі подружжя, завдяки вірі у Божу присутність в їхньому житті, вміють панувати над собою. Це стає для них можливим тоді, коли ведуть глибоке духовне життя».

У посланні зокрема наголошується на пересторозі папської енцикліки перед вживанням протизаплідних засобів, використання яких є виявом егоїзму та дбання лише задовольнити тілесні пристрасті. «Той, хто здатен на безвідповідальні сексуальні дії у подружжі, швидко стає жертвою спокуси подружньої невірності (HV, 17). Святіший Отець Павло VІ у своїй енцикліці каже: „Слід висловити тривогу через те, що чоловіки, які призвичаїлися до протизаплідних практик, можуть втратити пошану до жінки і, легковажачи її тілесним благом і психічною рівновагою, сприймати її як звичайне знаряддя задоволення своєї пожадливості, а не як супутницю, яку слід поважати і любити” (HV, 17).

А на закінчення конференція римо-католицьких єпископів звертається із закликом до усіх подружніх пар, а також до тих, які приготовляються до подружнього життя, щоб пам’ятали, «що Господь і Його закон мають бути їх остаточною нормою».

Єпископи заохотили усіх вірних, цілими родинами, взати участь у відзначенні свята Пресвятої Родини, щоб отримати благословення на новий 2009 рік, відновити свої хресні та подружні обітниці.