2008-12-26 14:33:33

Молитва "Ангел Господній" з Папою Венедиктом XVI у другий день Різдвяних свят
26 грудня 2008 р.


Сьогодні, 26 січня, вірні Римо-Католицької Церкви урочисто відзначають спогад про мученицьку смерть диякона Степана, який став першим, хто віддав своє життя за Ісуса Христа. З нагоди цього другого дня Різдвяних свят Вселенський Архиєрей звернувся із словом повчання до вірних, які численно зібрались на ватиканській площі Святого Петра.

Відразу на початку своєї промови, говорячи про первомученика Степана, одного із семи перших дияконів Христової Церкви у Єрусалимі, який був мужем повним віри і Святого Духа, Папа Венедикт ХVІ звернув увагу на одну особливість у біблійній розповіді про смерть цього відважного праведника, про яку вартувало б згадати, особливо, у році присвяченому Святому Апостолові Павлу. Папа процитував 58 стих із 7-ї глави книги Діянь Апостолів: «Свідки ж поклали свою одежу у ногах хлопця, що звався Савло». Це перша згадка про вірного батьківській традиції Савла, що спершу був ревним переслідувачем християн, гонителем Церкви Христової. За словами Святішого Отця, коли роздумаємо над подальшим розвитком життєвого шляху Савла, то можемо сказати, що свідчення віри святого Степана було вирішальним у процесі його навернення. В короткому часі, після каменування Степана, Савло, й надалі сумлінно захищаючи передану йому славними попередниками духовну спадщину, вирушив до Дамаску, щоб арештувати послідовників нової релігії, тобто християн. Але у дорозі йому з’явився воскреслий Спаситель, змінюючи докорінно життя молодого Савла. Упавши із коня і почувши голос, що кликав його по-імені, юнак озвався: «Хто ти, Господи?» А у відповідь почув слова: «Я – Ісус, що його ти переслідуєш» (Діяння Апп. 9,5).

Далі Папа Венедикт ХVІ підкреслив, що Савло, будучи свідком каменування Степана, бачив як помирав той відважних свідок Ісуса, бачив, що його смерть була дуже подібною до смерті його Учителя з Назарету, Який молився за своїх мучителів і просив в Отця для них прощення. По дорозі до міста Дамаску Савло зрозумів, що переслідуючи Церкву, він переслідує Ісуса Христа, Який помер і справді воскрес, Який живе у Своїй Церкві, Який живе також і в святому Степанові, що віддав своє життя за Христа, щоб із Ним з’єднатись і жити навіки. Таким чином, Павло змінив своє життя і став вірним учнем Того, Якого переслідував. Від того моменту Ісус стає для нього справедливістю, святістю, спасінням, стає усім. А згодом, він сам послідує прикладу святого Степана, проливаючи у Римі свою кров за Ісуса, за Його Євангелію.

«Дорогі брати і сестри, у святому Степані бачимо здійснення перших плодів спасіння, яке Різдво Христове принесло людству: перемогу життя над смертю, любові над ненавистю, світла правди над темрявою брехні», – наголосив Вселенський Архиєрей. А далі проказав із вірними молитву «Ангел Господній» та уділив усім присутнім своє Апостольське благословення.







All the contents on this site are copyrighted ©.