Проповідь Папи Венедикта XVI під час Служби Божої у Помпеях

Сьогодні, 19 жовтня, Святіший Отець відвідав Марійський санктуарій у Помпеях. На площі перед місцевою святинею Папа очолив Святу Літургію та виголосив проповідь. Звертаючись до численно зібраних вірних він розпочав такими словами: «Дорогі брати та сестри, йдучи слідами Слуги Божого Івана Павла ІІ, сьогодні я прибув у Помпеї, щоб разом з вами вшанувати Пречисту Діву Марію, Царицю Вервиці. Зокрема, я приїхав, щоб поручити Матері Божій, в лоні Якої Слово стало Тілом, Асамблею Синоду Єпископів, що проходить у Ватикані і темою якої є «Боже Слово у житті та місії Церкви». Мій візит також збігається із Всесвітнім Місійним Днем: споглядаючи на Марію, як на Ту, що прийняла у своє лоно Слово Боже і дарувала Його світові, під час цієї Служби Божої молимось за тих, які віддають свої сили на служіння звіщенню Євангелії усім народам». Далі Папа подякував усім за тепле прийняття і щирі молитви в наміренні Наступника Святого Петра і Вселенської Церкви. Святіший Отець також виразив свою щиру подяку Архиєпископу Карлові Лібераті, Прелату Помпеїв та Папському Делегатові Санктуарію, за його слова, а також привітав усіх присутніх представників місцевої влади, зокрема, мера Помпеїв, опісля, скерував слова привітання до священників, богопосвячених осіб, які опікуються санктуарієм, волонтерів, що жертвуються у різних служіннях, ревних апостолів Пречистої Діви Марії Святої Вервиці з Помпеїв, хворих та терплячих, похилих віком, які почувають себе одинокими, та молодих, що зазнають різних труднощів, ув’язнених і потребуючих.

Далі Папа зупинився над біблійними текстами, що були прочитані під час тієї урочистої Святої Літургії, зокрема, звернув увагу зібраних на слова Псалма, у якому виявляється радість ізраїльського народу з приводу спасіння, дарованого Богом, спасіння, що є визволенням від зла і надією на нове життя. Пророк Софонія закликав народ до радості і довіри Господеві, так само архангел Гавриїл промовив до Марії в Назареті: «Радуйся, благодатна… не бійсь, Маріє» (Лк. 1,28-30). А причина такої довіри є завжди тією самою: «Господь, твій Бог, посеред тебе, могутній, що врятує» (Соф. 3б17) і «Господь з тобою!» (Лк. 1,28). Святіший Отець підкреслив, що присутність Всемогутнього Бога є джерелом радості, бо де Він є, там зло переможене і тріумфують життя та мир. Папа, зокрема, наголосив на словах старозавітнього пророка: «Він відновить тебе любов'ю своєю» (Соф. 3,17). Любов має силу все відновити, починаючи від серця людини, що є архитвором Господа Бога і де діє Святий Дух. Своєю благодаттю Бог відновлює серце людини, прощаючи її гріх, примирюючи її серце із Всевишнім, закладаючи у ньому тугу за добром. Згідно слів Папа Венедикта ХVІ: «Це все виявляється в житті святих, і ми це бачимо, особливо, в апостольській діяльності блаженного Бартоло Лонго, засновника нових Помпеїв». «Від самого початку, християнська спільнота бачила в уособленні Ізраїлю та Єрусалиму в жіночий образ, виразне і пророче наближення до Пречистої Діви Марії, Яку визнавали як «Сіонську дочку» і прообраз народу, що «знайшов ласку» в очах Господніх»

Опісля Папа порівняв вищесказане до євангельської розповіді про весілля у Кані Галилейській, у якій Святий Євангелист Іван символічно висвітлює Ісуса немов нареченого Ізраїльського народу, Який прийшов принести благодать нового Союзу, що представлена «добрим вином». Водночас показує роль Пресвятої Богородиці, порівняної до улюбленої нареченої Всевишнього, тобто, до вибраного народу, через який Господь забажав вилити Своє благословення на увесь людський рід. Символ вина, з’єднаний із бенкетом, пропонує знову призадуматись над темою радості і святкування. Окрім того, вино метафорично натякає на любов: Господь Бог є виноградарем, Ізраїль – виноградником, всі ми – гілки, а вино – це плід, тобто, любов, бо саме любові очікує Господь від своїх дітей.

Як зазначив Вселенський Архиєрей, до любові закликає і святий апостол Павло у листі до Римлян, що також був прочитаний під час тієї Служби Божої. У цьому біблійному уривку знаходимо життєву програму для християнської спільноти, у якій усі члени відновлені любов’ю та стараються постійно відновлюватись, щоб завжди розпізнавати Божу волю і не впасти у конформізм світської ментальності. Папа наголосив, що нові Помпеї є прикладом нової цивілізації, яка зродилась і розвинулась під материнським поглядом Пречистої Діви Марії. А характеристикою християнської цивілізації є любов, любов до Бога та ближнього. Далі Святіший Отець нав’язав до діяльності блаженного Бартоло Лонґо, натхненого любов’ю до великих діл, зокрема до відновлення Помпеїв, міста, що виникло навколо марійського санктуарію. «У дійсності, сила любові є нездоланною: це любов, що насправді рухає світ вперед», – підкреслив Папа.

«Хто б міг подумати, що тут, неподалік залишків античних Помпеїв, виникне Марійський санктуарій світового значення?», – вів далі Венедикт ХVІ, додаючи, що куди приходить Господь, там зацвітає пустеля. Це чудово зрозумів блаженний Бартоло, який змінив своє життя, довершуючи згодом великих діл, відповідно до Господнього задуму. Він, так як і Святий Апостол Павло, пережив докорінне навернення і став вірним апостолом християнської віри, Марійського культу, а особливо, молитви на вервиці, у якій він знайшов синтез усієї Євангелії. «Отож, це місто, що було ним засноване, є історичним виявом того, як Бог перемінює світ: виповнюючи любов’ю серце людини і вчиняючи із нього «мотор» духовного та соціального відновлення. Помпеї є прикладом того, як віра може діяти в міському середовищі… Тут у Помпеях стає зрозумілим, що любов до Бога і любов до ближнього є нероздільні. Тут, справжній християнський народ, народ, який з жертовністю виходить на зустріч життю, знаходить силу вистояти у доброму, не йдучи на компроміси. Тут, у стіп Марії, сім’ї віднаходять або зміцнюють радість любові, яка їх утримує з’єднаними», – підкреслив Вселенський Архиєрей, зазначаючи, що санктуарій і саме місто Помпеї зв’язані особливим даром Пречистої Діви Марії: молитвою на вервиці, що є молитвою доступною для усіх, для дорослих і дітей, для духовенства та мирян, для вчених і невчених. «Вервиця – це духовна «зброя» у боротьбі проти зла, проти всякого насильства, за мир у серцях, у родинах, у суспільстві та у світі», – промовив Святіший Отець.

А на закінчення своєї проповіді він заохотив зібраних щиро дякувати Господеві за блаженного Бартоло Лонґо та піднести свої молитви до Пресвятої Богородиці.