Повчання Папи Венедикта XVI під час загальної аудієнції 10 вересня 2008
У своєму повчанні під час загальної аудієнції, Папа вів далі цикл катехиз, присвячених
Рокові Святого Павла, і сьогодні говорив про сутність його служіння – бути апостолом
Ісуса Христа. Він зазначив, що читаючи Євангеліє, до дванадцятьох Апостолів зараховуємо
найближчих учнів і приятелів Ісуса. Але також святий Павло почувається Апостолом,
але значення, яке він надає цьому слову, не обмежується групою дванадцятьох учнів.
В його посланнях знаходимо основні характеристики, які визначають буття апостолом.
Першою з них є «побачити Господа» (пор. 1 Кор 9,1), тобто мати з Ним зустріч, вирішальну
на все подальше життя. Бо саме Господь Бог утверджує в апостольстві, а не якісь власні
переконання. А тому апостол потребує перебувати у постійному контакті з Богом.
Другою
характерною рисою апостольського покликання є «бути посланим». Саме грецьке слово
«apóstolos» означає «посланий», тобто той, хто несе якусь вістку, а тому повинен
діяти як представник того, хто його послав. Тому святий Павло пише про себе «Апостол
Ісуса Христа» (1 Кор 1,1), тобто повністю відданий Йому у служінні. І тут знову
бачимо, що не з власної ініціативи стається апостолом.
Третьою ознакою з «звіщати
Євангеліє», з наступним заснуванням церковних громад. «Апостол» – це не лише почесний
титул, він конкретно зобов’язує протягом всього життя. У своєму другому посланні до
Коринтян, святий Павло називає місцеву громаду своїм рекомендаційним листом: «Наш
лист - це ви; лист, написаний у серцях наших, який усі люди знають і читають. Відомо
ж, що ви - лист Христа, виготуваний нами; написаний не чорнилом, але Духом Бога живого»
(2 Кор 3,2-3).
Завершуючи своє катехизу, Венедикт XVI зазначив, що святий Павло
був повністю відданий Євангелію, усім своїм життя. Своє ж служіння він виконував вірно
та з радістю, щоб будь-якою ціною бодай когось спасти. Також і стосовно Церков, вміючи
мати щодо них і батьківську суворість, віддавався їм у служінні. «Це є завданням усіх
Христових апостолів в усіх часах – бути співробітниками справжньої радості», – закінчив
своє повчання Святіший Отець.