Молитва "Ангел Господній" з Папою Венедиктом XVI
22 травня 2008 р.

Сьогодні, 22 червня2008 р., незважаючи на спеку римського літа, численні вірні, що прибули не лише з Риму та околиць, але також і з віддалених частин світу, зібрались на площі Святого Петра у Ватикані, щоб послухати недільне повчання Святішого Отця Венедикта ХVІ, помолитись разом із ним Богородичну молитву «Ангел Господній» та отримати його Апостольське благословення.

Свою катехизу Вселенський Архиєрей побудував на євангельському уривку, який цього дня був прочитаний у римо-католицьких храмах, а саме на заклику святого Євангелиста Матея не боятись людей, а – Бога (див. Мт. 10,26.28). Папа зазначив, що цей текст закликає нас роздумати над відмінністю між страхом перед людьми і боязню перед Всевишнім. «Страх є природнім виміром людського життя», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що вже від дитинства кожен із нас зустрічається із цим явищем, переживає різні форми цього стану. Страх, що супроводжує людину протягом життя, треба подолувати власними зусиллями і надією на Бога. Але, особливо у наш час, існує ще й інша форма страху, глибша, тобто, страх екзистенціальний, життєвий, що іноді здатний занурити людину у тривогу. Це почуття зроджується внаслідок того, що людина не бачить сенсу у житті, що тісно пов’язане із поширенням культури, просякнутої практичним та теоретичним нігілізмом. Перед різноманітною панорамою людського страху, слово Боже є дуже виразним: хто боїться Бога, той не має страху. Страх Божий, що Святе Письмо називає основою правдивої мудрості, збігається із вірою у Нього, із визнанням Його влади над життям, над усім світом. Жити без страху перед Господом – це узурпація Його місця, тобто спроба людини зайняти місце Бога, почувати себе паном над добром і злом, над життям і смертю. Натомість, людина, яка боїться Бога, почувається перед Ним немов дитина на руках у своєї матері. Той, хто боїться Господа, є спокійний навіть серед життєвої бурі та негараздів, адже, як навчає нас Ісус, Небесний Отець є безмежно милосердний і добрий, і хто Його любить, не має страху.
Далі Венедикт ХVІ процитував слова першого листа святого апостола Івана: «Страху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові». Папа підкреслив, що віруюча людина нічого не лякається, бо знає, що перебуває у Божих руках, знає, що зло не має останнього слова, і що єдиним Господом світу і життя є Ісус Христос, Який так сильно нас полюбив, що прийшов на землю, страждав і помер задля нашого спасіння. Чим більше зростаємо в єдності з Господом Богом, просякнутій любов’ю, тим легше долаємо будь-яку форму страху, зазначив Святіший Отець, наголошуючи, що кілька разів у сьогоднішньому євангельському уривку Святий Матей закликає не боятися, бо ж Господь Ісус є із нами. А коли з нами є Христос, то ніщо нам не страшне, навіть мученицька смерть, як навчає святий апостол Павло.

На закінчення Вселенський Архиєрей закликав усіх з вірою приготуватись до відзначення року святого Апостола Павла, який він відкриє під час Вечірні у суботу, 28 червня 2008 р., у папській базиліці святого Павла за мурами. Опісля, Святіший Отець уділив присутнім своє Апостольське благословення.