На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI (14 травня 2008 року)

Як і кожної середи, також і 14 травня десятки тисяч прочан з усіх частин світу, зібрались на площі святого Петра перед ватиканською базилікою, щоб послухати повчання Святішого Отця та прийняти його Апостольське благословення.

Аудієнція розпочалась читанням з 17-го розділу Діянь Апостолів, в якому описано, як святий апостол Павло проповідував у Греції, на пагорбі званому Ареопаг у Атенах. Серед тих, які щирим серцем увірували в Христа після знаменної промови святого Павла, був і Діонісій Ареопагіт, міський радник. Він став ревним християнином, першим атенським єпископом і загинув як мученик. Святий Діонісій був дуже вченою людиною і здібним письменником. У п’ятому-шостому сторіччях один невідомий автор, правдоподібно грецький чи сирійський монах, видав свої богословські твори, використовуючи псевдонім Діонісія Ареопагіта. Нічого невідомо про його походження, ні його діяльність. У церковній літературі він відомий як Псевдо-Діонісій, до наших днів збереглись його чотири трактати. І саме вченню цього християнського богослова присвятив свою катехизу Папа Венедикт XVI.

Святіший Отець, зокрема, заторкнув два його твори «Про імена Божі» та «Про містичне богослов’я», в яких він пише, що богопізнання перевищує чисто розумове поняття і завершується духовною досконалістю та переображеним богоспогляданням.

Псевдо-Діонісій розглядає різні способи пізнання Бога: найперше «позитивний», тобто користуючись іменами, на які вказує Святе Письмо, як от світло, життя, добро, краса, мудрість. Однак, швидко приходить до висновку, що дійсніть Бога перевищує людські спроможності. Далі Псевдо-Діонісій підкреслює так знане апофатичне, тобто «негативне» пізнання, яке зроджується із споглядання безмежної Божої переваги та відмінності, розуміючи, що Бога не можемо зрозуміти, пізнати, осягнути, охопити. Пізнанням того, яким Господь не є, і глибше входячи у багату символічну мову Святого Письма, можемо нав’язати з Богом живий особистий контакт, бо ж Господь є Особою, а діалог між особами, які люблять одна одну, відбувається не тільки за допомогою слів, але також і за домогою символів. Тому його містичне вчення спирається на внутрішній готовності, яка не замикає Бога в абстактних поняттях, але охоплює цілу людську особу, ведучи до діалогу, спрямовуючи до перетворення в нову людину.

Твори Псевдо-Ареопагіта мали великий вплив на грецьке та середньовічне богослов’я. Є вони актуальними і в наші часи, коли потрібно входити в діалог з новими культурами, щоб прийняти те, що в них є цінним, але, одночасно, не втратити християнської ідентичності, яка ґрунтується на Божому Об’явленні.

«Діалог, - наголосив Папа, - не народжується з поверховності: коли вглиблюємось у зустріч з Христом, відкривається широкий простір для діалогу. Коли діалог розвивається у світлі істини, що є світлом любові, то стає світлом для всіх, тоді зникають полеміки, стає можливим наблизитись одні до одних». Венедикт XVI закликав християн наново віднайти красу віри, зустрічі з Богом у Христі.

Аудієнція із Святішим Отцем закінчилась коротким викладом його катехизи різними мовами, привітанням більших груп прочан та Апостольським благословенням.