Промова Кардинала Леонардо Сандрі, Префекта Конгрегації Східних Церков, до Синоду Греко-католицької Церкви в Україні з нагоди візиту “ad Limina Apostolorum”

Ми вже інформували про те, що в рамках візиту «Ad limina», який відбувають греко-католицькі єпископи з України, у вівторок, 29 січня, у приміщенні Конгрегації Східних Церков, відбулася спільна зустріч владик з кардиналом Леонардо Сандрі, Префектом Конгрегації для Східних Церков. Під час зустрічі, керівник відомства, яке в Римській Курії займається справами християн східного обряду, звернувся до провідників Церкви в Україні з наступною промовою:

******************
Блаженніший Кардинале,
Преосвященні Архиєпископи та Єпископи,
Екзархи, Помічники,
Апостольські Адміністратори Бучача та Мукачева

1. Я дуже радий прийняти Вас у Конгрегації для Східних Церков, разом з Архиєпископом-Секретарем, заступником Секретаря та співробітниками. Ви знаходитесь у Римі, щоб поклонитись пам’яті апостолів і щоб «побачити Петра», того, що, за мандатом Господа Ісуса, утверджує у вірі братів. Наша Конгрегація супроводжує Вас молитвою і найщирішими побажаннями плідного паломництва та щоб були успішними також і Ваші передбачені зустрічі з Римською Курією. Я вдячний за Вашу колегіальну присутність цього ранку і за особисті зустрічі, які почались учора з Верховним Архиєпископом та деякими із Вас: ще раз запевнюю в усій можливій готовності з нашого боку.
Я Вас щиро вітаю, поширюючи вітання на Єпископів діаспори, на самовідданих священиків, монахів і монахинь та на численних вірних, які серцем супроводжують своїх пастирів у Римі.
Звертаюсь із гарячими поздоровленнями до Вашого Блаженства з нагоди 50-річчя священства: наступної суботи ми спільно, особливо під час Святої Літургії, відновимо нашу подяку Господеві.
До Вас і до співбратів Єпископів звертаюсь із подякою за пастирське служіння, яке Ви виконуєте із відповідальністю та самовідданістю. Ваші зусилля віддають належне спадщині, яку мученики, сповідники віри, довірили у Ваші руки.

2. Недавно ми закінчити Тиждень молінь за єдність християн. Віддаю належне вашій Церкві за відкритість й екуменічну співпрацю та заохочую і далі йти слідами Христового благання до Отця: «Щоб усі були одно»! Ви щоденно перебуваєте в контакті з іншими Церквами і церковними спільнотами, як на батьківщині, так і в діаспорі. Треба зробити все можливе, щоб утверджувалась і зростала взаємопошана і співпраця: світ очікує (і ваші власні вірні також сподіваються) цього свідчення єдності, що є успішнішим тоді, коли є більш вистражданим. Єдність Церкви – це великий заклик, щоб світ увірував; це сильний заклик до діалогу з іншими віровизнаннями та з усіма людьми доброї волі, щоб будувати загальний мир.
Ваша Церква вирізняється своїм служінням справі свободи та повного суверенітету української Держави, щоб вона змогла відіграти ту роль, на яку заслуговує в Європі задля своєї історії та культури. Таким чином показується, як християнство становить цінне добро і надзвичайну заохоту до внутрішньої та міжнародної згуртованості.
Не без підстав, від вашої Церкви очікується терпеливості потрібної для екуменічної співпраці: тієї терпеливості, яку вона вже підтвердила; терпеливості, яка не пригнічує прав і зовсім не хоче увічнювати несправедливості минулого, але вміє чекати повного користання з своїх прав, щоб не піддавати небезпеці чи не перервати розпочатий шлях екуменічного наближення. І робить це з найвищого принципу “salus animarum”: добро душ цього вимагає, адже ми відповідальні за спасіння всіх і не тільки стада, яке нам особисто довірене. Ми – співробітники Христа, Спасителя вселенної.

3. Я впевнений у Вашому зрозумінні і тому поділяю з Вами добре побажання оновленого духа сопричастя в самій же католицькій спільноті. З мого боку, бажаю запевнити Вам усю можливу увагу до проблеми і все можливе братерське посередництво. Але також і щодо цього питання слід зробити заклик до єпископської відповідальності, щоб збільшилось міжцерковне порозуміння. У минулому ви поділяли з римо-католицькою Церквою важкі випробування задля тієї ж самої християнської віри і тієї ж самої вірності Престолові Петра. Це спільне багатство повинно тепер допомогти вам знайти розв’язки в дусі євангельської безкорисливості щодо неминучих непорозумінь, що становлять негативну складову частину минулого і намагаються загальмувати церковну місію. Стосовно цього, нехай не забракне спільної молитви та усякого можливого доброго наміру, в пошані до всіх.

4. Слід також удтвердити якомога певнішу внутрішню єдність Синоду Єпископів. Від нього, єдність в дійовий спосіб впливає на священиків, на богопосвячених осіб і на вірних. Про життя вашої Церкви на батьківщині та в діаспорі я отримав численну документацію з огляду на візит «ad Limina», за яку Вам щиро дякую. Вона особливо корисна для цієї Конгрегації, для Державного Секретаріату та Курії і, понад усе, для Святішого Отця. Вчора Його Святість вручив мені підсумок основних проблем, який я уважно прочитав. Поки-що не можемо дати вичерпних відповідей на специфічні прохання і цікаві пропозиції. Але запевнюю, що Конгрегація буде старатись з особливою відповідальністю усе своєчасно оцінити: і це не є тільки традиційним запевнення.
Щодо внутрішнього життя вашої Церкви, хочу, насамперед, згадати слова Папи Венедикта XVI з нагоди 90-ої річниці заснування цієї Конгрегації. Підкресливши невідворотність екуменічного вибору і невідкладність зустрічі на міжконфесійному рівні, Святіший Отець схвалив «більш коректну синодальну колегіальність і пунктуальну перевірку цього церковного розвитку, спонуканого наново віднайденою релігійною свободою», заохочуючи формацію духовенства та мирян, оновлення душпастирства родин, молоді та покликань і відповідне оцінювання душпастирства сфери культури і діл милосердя. Вважаю, що також і для вашої Церкви мають особливу важливість ці авторитетні вказівки: наприклад, чернече життя, чоловіче і жіноче, ще й досі відчуває формацію, позначену непевністю часів, також і Україна поділяє з Європою кризу родинного життя і покликань.
Тому, я заохочую опрацювати напрямні лінії перевірки, щоб утвердити те, що приводить до зросту, але й виправити те, що є слабким та доповнювати недостатності.

Роль вашої Церкви, найбільшої та найбільш розвиненої, особливо під душпастирським оглядом, з багатообіцяючими формаційними та культурними інституціями, якими може пишатись, є фундаментальною в мозаїці Східних Католицьких Церков і не тільки серед тих, що належать до візантійської традиції. Християнський Схід дивиться на українців із захопленням та довір’ям також і тому, що багато із них численно прибувають до різних частин світу, передусім, до Західної Європи: ваше внутрішнє оновлення та спосіб, з яким ви зможете вийти назустріч людським та душпастирським викликам міграції стількох ваших вірних, може принести багато добра всім східним католикам.

Блаженство, дорогі співбрати Єпископи,
в інтерв’ю, яке Кардинал Гузар дав газеті “L’Osservatore Romano” 4 січня цього року, підсумовані орієнтири, які важливі для шляху вашої Церкви, і з якими я, без сумніву, погоджуюсь. Я розпочав з цього читання моє приготування до візиту в Україну, який я підтвердив Верховному Архиєпископові на найближче літо. Вночі між 12 і 13 липня зможемо ввірити Пресвятій Богородиці також і плоди візиту “ad Limina”. Сподіваюсь, що ця подорож зможе становити знак сопричастя і церковного братерства і, безсумнівно, буде для мене цінною можливістю глибше і безпосередньо пізнати Українську Греко-Католицьку Церкву. Дякую.

Кардинал Леонардо Сандрі, Префект