2007-12-25 09:40:23

Опівнічна Різдвяна Свята Літургія у Ватикані з Папою Венедиктом XVI


Опівночі, 24 грудня 2007 року, Вселенський Архиєрей Венедикт XVI відправив Божественну Літургію в базиліці святого Петра у Ватикані, яка з’єднала в одну неозору Божу сім’ю віруючих усіх континентів світу.

Проповідуючи до приблизно десяти тисяч прочан, зібраних в базиліці Святого Петра, до тисяч інших, які слідкували за Святою Літургією на площі перед базилікою за допомогою гігантських телеекранів та до мільйонів вірних в усьому світі, адже Божественна Літургія транслювалась у 60 країн світу, серед яких від 1993 року, також і в Україну, Святіший Отець звернув увагу на значення народження Христа і наголосив на тому, що людство потребує Бога і, одночасно, для Нього немає місця. Звертаючись до слів Євангелії від святого Луки, який описує народження Ісуса Христа у вифлиємській стаєнці, адже для Пречистої Діви Марії та святого Йосифа не знайшлось місця в заїзді, Папа підкреслив, що сучасне суспільство занадто зосереджене на собі, не залишаючи нічого для ближнього, для бідного, для Бога.

«Чи знаходимо час для ближнього, якому потрібного нашого, мого слова любові? - запитав Венедикт XVI. – Для страждаючого, якому потрібно допомоги? Для біженця чи вигнанця, який шукає притулку? Знаходимо час і простір для Господа Бога? Чи Він може увійти в наше життя? Чи знайде простір у нашій душі, а, може, весь наш внутрішній простір зайнятий власними думками, діяльністю, нашим життям задля нас самих?» І далі ствердив: «Знаходяться також і такі, які приймають Ісуса Христа і, таким, чином, починаючи від вертепу, назовні зростає новий дім, нове місто, новий світ. Різдвяна благовість дозволяє розпізнати темряву світу, замкнутого у самому собі, але, одночасно, вказує на те, що Бог не дозволяє, щоб Його залишили назовні. Він знаходить простір, входячи навіть і у стаєнку; існують люди, які бачать Його світло і передають іншим».

«У вифлиємській стаєнці небо і земля доторкаються одне до одного. Небо прийшло на землю. Тому звідти випромінює світло для всіх часів; тому там засвічується радість, тому там народжується пісня, - сказав Папа. – Небо не належить до географії простору, а до географії серця. У Святу ніч Боже серце схилилось аж до вертепу: Божа покора є небом. І якщо виходимо назустріч цій покорі, доторкаємось неба. Отже, оновлюється і земля. У цю Святу ніч, - закінчив Святіший Отець, - з покірністю пастухів вирушаймо в дорогу, прямуючи до Дитятка у стаєнці! Доторкнімось до Божої покори, до Божого серця! І тоді Його радість доторкнеться і до нас і вчиниться яснішим увесь світ».








All the contents on this site are copyrighted ©.