Папа Венедикт XVI в Маріяцель – Свята Літургія в Маріяцель

В урочистій Божественній Літургії, яку Святіший Отець відправив перед базилікою, брали участь численні представники влади, серед яких і президент Австрії Гайнц Фішер з дружиною. Холодний дощ і сніг попередніх днів не могли зупинити прочан, які з’їхались з усіх частин Австрії та сусідніх країн.

Містечко Маріяцель не могло вмістити більше як 50.000 паломників, більшість з яких могли слідкувати за відправою за допомогою гігантських екранів.

Під час Святої Літургії, крім німецької, читання проводились хорватською та словенською мовою, також і намірення читались мовами народів центральної Європи.

У проповіді Святіший Отець, насамперед, згадав, що 8 вересня за григоріянським календарем святкується празник Різдва Пресвятої Богородиці, і, одночасно, це храмовий празник санктуарію в Маріяцель. Минає 850 років, відколи це Марійське відпустове місце стало для всієї Австрії та далеко поза її межі, місцем миру та примиреної єдності. «Сьогодні і ми включаємось у це велике паломництво, яке триває століттями, - сказав Венедикт XVI. – Пречиста Діво, покажи нам Ісуса. Покажи нас, паломників, Христові, що є одночасно дорогою і метою: істиною та життям».

Далі Папа, коментуючи читання Святого Письма, яке, починаючи від Авраама, немов прочанськими дорогами веде аж до Ісуса Христа, підкреслив: «Бог пише рівно навіть кривими рядками нашої людської історії. Господь залишає нам нашу свободу і навіть з наших невдач вміє знайти нові шляхи для Своєї любові».

«Вирушати в паломництво – означає скерувати себе у певному напрямку, прямувати до визначеної мети… Серед паломництва родоводу Христа були такі, які забували про свою ціль і бажали зробити метою самих себе. Але Господь завжди наново спрямовував їхнє життя до правильної цілі, - наголосив Венедикт XVI. – Розвиток Христової Церкви став можливим завдяки особам, які несли у своїх серцях прагнення зустріти Месію, які не задовольнялись тим, що робили і думали інші, але шукали зірку, яка могла вказати їм шлях до самої Істини, шлях до живого Бога».

Далі Папа сказав, що також і сьогодні не вистачає жити та думати так, як і інші. Наш життєвий проект повинен іти далі. Нам потрібно Бога, того Бога, який показав нам Своє обличчя і відкрив Своє Серце: Ісуса Христа. Тільки Він є Богом і тому тільки Він є мостом, який негайно сполучає Бога й людину. Те, що ми називаємо Його єдиним Посередником спасіння для всіх, Якого усі потребують, не означає зневаги інших релігій, ані гордовитого вивищення власної думки, але лише те, що ми підкорені Тим, Хто заторкнув нашу душу і переповнив її дарами, щоб ми, у свою чергу, могти дарувати ці духовні дари іншим.

«Споглядати на Христа» - це гасло усього паломництва Папи, а, зокрема, його перебування в Маріяцель. «Бог не приходить із зовнішньою силою, але у безсиллі Своєї любові, яка є Його силою… Дитятко Ісус пригадує нам усіх дітей світу, в особі яких Він хоче вийти нам назустріч. Дітей, які живуть у бідності; дітей, яких використовують як солдатів; дітей, які ніколи не зазнали любові батьків; дітей хворих і тих, що страждають, але також і дітей веселих і здорових. Європа збідніла на дітей, бо люди бажають усього лише для себе самих і не дуже довіряють майбутньому. Але земля не матиме більше майбутнього тільки тоді, коли згаснуть сили людського серця і розуму, просвіченого серцем – коли над світом більше не сяятиме Боже обличчя. Де є Бог, там існує майбутнє", - підкреслив Папа Венедикт XVI.

«Споглядати на Христа!» – ще раз наголосив Святіший Отець. - Бог відкупив світ не за посередництвом меча, а за посередництвом Хреста. «Споглядати на Христа!» Якщо ми так робимо, то усвідомлюємо, що християнство є чимось більшим і відмінним від морального устрою, від ряду вимог і законів. Це дар приязні, що триває у житті і у смерті… Але, саме тому, що християнство є більше, ніж мораль, є, власне, даром приязні, і саме задля того воно несе у собі велику моральну силу, яка, беручи до уваги виклики сучасності, усім нам дуже потрібна… Це, насамперед, відповідь «так», дана Господеві, відповідь, яка провадить і, одночасно, залишає нам нашу власну свободу, що більше, вчиняє її справжньою свободою… Це відповідь «так» Божим Заповідям: «так» сім’ї (четверта Заповідь); «так» життю (п’ята Заповідь), «так» відповідальній любові (шоста Заповідь), «так» солідарності, суспільній відповідальності і справедливості (сьома заповідь), «так» істині (восьма заповідь), «так» пошані до інших осіб і до всього, що їм належить (дев’ята і десята заповідь).

Свою проповідь Венедикт XVI закінчив зверненням до Пресвятої Богородиці: «Покажи нам Ісуса!» З цим закликом до Матері Божої ми вирушили в паломництво до Маріяцель, - сказав Папа. – Це ж саме прохання буде супроводити наше щоденне життя. І ми знаємо, що Пречиста Діва Марія задовольняє нашу молитву: так, кожної миті, коли споглядаємо на Марію, Вона показує нам Ісуса Христа. Таким чином можемо знайти правильний шлях, крок за кроком ним прямувати, сповнені радісним довір’ям, що цей шлях веде нас у світлі, у радості вічної Любові. Амінь»