Триває беатифікаційний процес українських Сестер Служебниць Амбросії Сабатович та Анатолії Боднар

У Бразилії, у червні 2007 року, за розпорядженням Владики Володимира Ковбича, ЧСВВ, правлячого єпископа Куритибської Єпархії Св. Івана Христителя, розпочався перший етап канонізаційного процесу, тобто беатифікації Сестри Амбросії Сабатович, Служебниці Непорочної Діви Марії. Це вже друга українська Сестра Служебниця у Бразилії, опінія святості якої поширена не тільки серед українських поселенців, але і серед місцевого населення, та для якої відкрито канонічний процес зарахування до лику святих. Першою з них є Сестра Анатолія Боднар, беатифікаційний процес якої розпочато 1993 року.

Сестра Амбросія Анна Сабатович народилась 1895 року в Україні і ще немовлям того ж року разом з батьками прибула до Бразилії. 1911 року, майже 16-річною дівчиною, Анна була свідком події, яка глибоко позначилась на житті українських поселенців – приїзду перших Сестер Служебниць. 1917 року вступила до Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, прийнявши чернече ім’я Амбросії, трудилась у різних чернечих домах Згромадження, а від 1938 року – в колегії Христа Царя, де Сестри провадили початкову школу, амбулаторію для убогих хворих та невеликий інтернат для дітей, які проживали на великій віддалі від школи.

Вночі, 28 лютого 1943 року, дерев’яний будинок, де проживали Сестри та був інтернат, охопила пожежа. Сестра Амбросія померла як мучениця, намагаючись врятувати життя Сестер та дітей. Разом з нею загинуло 6 дівчаток, найменшу з яких вона пригортала до себе.

Опінія святості Сестри Амбросії тихо поширювалась, ставши очевидною в 50-ту річницю її смерті. На місці спаленого будинку споруджено великий монумент з хрестом. Незліченна кількість людей звертається до Господа в молитві через заступництво Сестри Амбросії, отримуючи численні ласки. А тепер розпочався офіційний процес її беатифікації.

Коли Сестра Амбросія, ще як юна дівчина, 1911 року зустрічала приїзд перших Сестер Служебниць до Прудентополя, серед них була і Сестра Анатолія Текля Боднар, яка присвятила все своє дальше життя служінню українським поселенцям у Бразилії, зокрема з великою любов’ю та самовіданням піклуючись хворими та найбільш соціально занедбаними; як вчителька новіціату, виховуючи сотні молодих Сестер Служебниць, потім як Провінційна Настоятелька, дбаючи про дальший успішний розвиток Згромадження у Бразилії.

Сестра Анатолія Боднар народилась 1902 року в селі Жужіль (теперішні Жужеляни), де було засноване Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, вона була серед тих діточок, яких навчала і виховувала співзасновниця Згромадження, блаженна Сестра Йосафата Гордашевська. Померла Сестра Анатолія у Прудентополі 16 лютого 1956 року, протягом останніх двох років життя важко страждаючи внаслідок невиліковної гангрени.

Ще за життя Сестра Анатолія втішалась опінією святості, даючи докази своєї любові, доброти і співчуття, зокрема жертвенно опікуючись хворими. Відразу після переходу у вічність, щодня біля її гробу почали збиратись вірні, благаючи її молитовного заступництва у Господа. Зібрано дуже багато свідчень про ласки, отримані від Бога, за посередництвом молитов до неї. 1993 року Владика Єфрем Кривий, ЧСВВ, тодішній єпарх Куритибський, відкрив беатифікаційний процес Сестри Служебниці Анатолії Боднар.