Папа Венедикт ХVI про Божий задум створіння

На зустрічі Папи Венедикта XVI з італійським духовенством, яка відбулася 24 липня на півночі Італії, Святіший Отець вже вкотре порушив тему еволюції, стверджуючи, що немає ніяких протиріч між створенням та еволюційною теорією. «Існує багато наукових доказів, які підтверджують еволюцію. Вона постає перед нами як реальність, яку ми повинні сприймати, і яка збагачує наше знання про життя і про буття як таке». Папа нагадав, що еволюційне вчення не дає відповіді на всі запитання про те, звідке все походить? І яким чином починається все життя, яке вкінці веде до появи людини? Ці слова підтверджують позицію вчення Івана Павла ІІ.

Папа Венедикт XVI говорив про існування творчого розуму, який існував вже перед нами. Цього разу Святіший Отець по-іншому підійшов до теми існування задуму всесвіту, яку він часто заторкав, відкидаючи ідею, згідно якої все є плодом чистої випадковості, і захищаючи ідею існування розумного задуму всесвіту. Визнавати існування розумного проекту означає стверджувати, що гармонія природи і її перетворення відповідають задумові Бога-Творця. Це завжди стверджувала Церква. Але Папа не має жодного наміру пояснювати, як це все відбулося.

Дехто вважає, що Папа Венедикт XVI своєю промовою хотів надати вартості так званій теорії Розумного Задуму (Intelligent Design), яка в останні роки розвинулася в Сполучених Штатах, і згідно з якою, існують зовнішні втручання у природу, які сприяють утворенню складних структур, які, в свою чергу, належать до загального задуму. Сама в собі теорія Дарвіна виключає існування задуму, і навіть поява людини для цієї теорії – це випадкова подія. Натомість еволюційна теорія, яка відкрита на Творця, визнає, що Божий задум щодо творіння може реалізуватися через природний хід подій, без чудодійних втручаннь, які давали б ходу подій той чи інший напрямок. Єдине пряме втручання Бога стосується людської душі. Сам Бог не реалізує події, а робить так, щоб вони реалізувалися.

У своїй промові у Реґензбургському університеті Святіший Отець Венедикт XVI говорив про наукову ріціональність природи. Ми можемо спостерігати її у витонченій гармонії різних природніх сил, не тільки між космічними тілами, а й на анатомічному, молекулярному та на клітинному рівнях. Ця раціональність природи дає зрозуміти, що існує вищий творчий розум, і що всі речі сотворені з певним наміром, який їх перевищує. Таке ствердження – це не випробуваний доказ, а логічний висновок. Отже, наукова раціональність є закладеною в природі і вказує на те, що все відбувається у ній згідно з вищим задумом.

Для Радіо Ватикан, Світлана Духович