Загальна аудієнція з Папою Венедиктом XVI
25 квітня 2007 р.

25 квітня, на площі Святого Апостола Петра у Ватикані, на Загальну Аудієнцію зі Святішим Отцем зібралися понад 25 тисяч вірних. У своєму повчанні Папа Венедикт ХVІ зупинився над відомою в християнському світі особистістю Орігена Олександрійського, який був одним із тих постатей, які мали великий вплив на розвиток християнського мислення. Оріген зібрав спадщину Святого Климентія Олександрійського, над особистістю якого Вселенський Архиєрей розважав із вірними під час попередньої Аудієнції, 18 квітня. Як зазначив Святіший Отець, Оріген був правдивим «учителем», як про нього з ностальгією і хвилюванням згадували його учні, був не лише знаменитим богословом, але й правдивим та гідним свідком того навчання, яке передавав.

Усе його життя проминало в дусі мучеництва. На 10-му році правління імператора Септимія Жорстокого, коли Орігену виповнилось 19 років, в Олександрії спалахнуло переслідування християн. У цей час Святий Климентій, його учитель, покинув місто, а батько Леонід потрапив до в’язниці. Молодий Оріген теж бажав терпіти за свою віру, прагнув мучеництва, проте, не зміг реалізувати цього бажання. Він писав своєму ув’язненому батькові, щоб підтримати його на дусі, щоб своєю духовною близькістю допомогти залишитись непохитним, не відректися віри. А після мученицької смерті Леоніда, син завжди гордився своїм походження, при різних нагодах мав перед очима мужність і свідоцтво віри свого батька. Він був переконаний, що мучеництво є другим хрещенням, хрещенням крові, і вважав щасливими тих людей, які його прийняли. У 250 році бажання Орігена частково сповнилось: його арештували та криваво тортурували. Ослаблений перенесеними терпіннями, помер кілька років пізніше, не маючи й 70-ти років.


Опісля Папа Венедикт ХVІ запропонував зібраним вірним замислитись над вкладом Орігена у християнську традицію, над новизною, яку він приніс для християнства. Вселенський Архиєрей підкреслив, що величчю тієї славної особистості було те, що він як базу для богослов’я обрав інтерпретацію Святого Письма; для нього богослов’я – це роз’яснення, тлумачення Божого слова. Символом богослов’я Орігена було безперестанне заохочення до переходу від букви Святого Письма до його духу, щоб, таким чином, щоразу більше пізнавати Господа Бога.

Варто також пригадати, що Оріген був визначним письменником. Про його твори у своєму «33 Листі» згадує Святий Єронім, перечислюючи 320 книжок та 310 проповідей. На превеликий жаль більша частина цього творчого доробку втрачена, та навіть ця невелика частина, що дійшла до наших днів, робить його одним із найвідоміших авторів перших 3-ох століть християнства. Його твори є базовим та глобальним баченням християнського життя.


Центром, що надихає твори Орігена, є «потрійне читання» Святого Письма, три найважливіші способи для вивчення Святих Книг. Знати, що властиво є написано у тексті, і що цей текст хоче передати, – це перший крок, запропонований Орігеном для вивчення Біблії. Для осягнення цієї мети він довершив велике наукове діло, видавши Біблію, розміщуючи тексти 6-ма паралельними колонами: по-єврейськи, єврейськими літерами, по-єврейськи, але грецькою транслітерацією, та 4-ри різні традиційні переклади грецькою мовою. З цього і назва праці – «Езапла», тобто «6 колон». Після того Оріген зробив другий крок, що є читанням тексту разом із коментарями. Він заглиблювався в уважне читання стиха за стихом, намагаючись пізнати, що саме хотів сказати натхнений автор, шукаючи пояснення також у творах своїх попередників, учителів. А на закінчення, не лише після священичих свячень, але й перед ними, цей олександрійський богослов віддається проповідуванню Божого Слова, пристосовуючись до різноманітної публіки. У своїх проповідях він пояснює різні виміри значення Святого Письма, які допомагають чи виявляють шлях у вдосконаленні віри: «буквальне» значення, «моральне», тобто, що маємо робити, втілюючи Боже слово у життя, і також, «духовне» значення, тобто єдність Святого Писання, провідною думкою якого є Христос. Це Святий Дух просвітлює нас, дає можливість зрозуміти христологічний зміст, а тим самим і єдність, усього Святого Письма.


Оріген заохочував до читання у християнському світлі також і Старого Завіту, спростовуючи єретичні переконання про те, що між двома Завітами нібито існує непрохідна прірва, що й підштовхувало деяких до відкинення Старого Завіту.
«Запрошую вас, і цим закінчую, прийняти до ваших сердець навчання цього великого вчителя віри, – наголосив Папа Венедикт ХVІ, додаючи, – Слово Боже ніколи не старіє, і ніколи не вичерпується». Слово Боже, через діяння Святого Духа, провадить нас до правди.
А на закінчення Святіший Отець заохотив усіх піднести серця у молитві, щоб випросити у Господа Бога допомоги у читанні та розумінні Святого Письма. Після чого привітав присутніх різними мовами та уділив своє Апостольське благословення.