Загальна аудієнція з Папою Венедиктом XVI
11 квітня 2007 р.

11-го квітня, на Площі Святого Апостола Петра у Ватикані, відбулася чергова Загальна аудієнція Папи Венедикта XVI. Зустріч з Папою розпочалася читанням Євангелії від Івана, в якій описуються події появ Воскреслого Господа, який з’явився Марії Магдалині та Апостолам, що ховалися перед юдеями. Перед тим як звернутися до прочан з повчальним словом, Святіший Отець подякував всім паломникам за їх багаточисельну присутність, а особливо, подякував Господеві за теплий сонячний день.


«Господь воістину воскрес, алилуя!», - ці слова з великою радістю співала Свята Церква під час світлого торжества Христового Воскресіння. А сьогодні сам Господь звертається цими словами, кажучи: «Я – ваше життя, ваше воскресіння, ваше світло, ваше спасіння, ваш Цар, Я об'явлю вам Отця».


Зацитувавши ці слова святителя Мелітона Сардійського, Вселенський Архієрей зазначив, що у "пасхальному періоді" всі церковні богослуження особливо зосереджені на різних зустрічах при з'явленні Воскреслого, як про це свідчить Євангелист Іван. Христос стрінувся з Марією Магдалиною та іншими жінками; Апостолами, замкнутими у світлиці; з Томою та іншими учнями. Ці появи Воскреслого – є для нас закликом заглибитися у Пасхальні події і знова пережити історію зустрічі з Воскреслим Господом, як ті учні, які стрінувши Христа, пізнали Його та наново переосмислили Пасхальне таїнство Воскресіння.

Наприклад, Марія Магдалина пізнає Господа, коли Він її кличе по імені. Папа наголосив, що, якщо ми шукатимемо Ісуса щирим серцем, то обов'якзово почуємо, як Він нас кличе поіменно, тобто відчуємо, як Він вводить нас у сопричастя Його любові. Учні з Емаусу, які втікали розчаровані і засмучені з Єрусалиму, пізнали Ісуса на ломанні з Ним хліба, тобто при Євхаристії. Під час цього моменту Господь зник їм із очей. Пише Блаженний Августин, що мати Христа в серці – це набагато є більшим, ніж Його мати у своєму домі, оскільки серце нам більше належить, аніж своя оселя.

Появи Воскреслого Ісуса свідчать і про те, що Він воскрес не для цього життя, як це сталося у воскресінні Лазаря, але ввійшов у нове життя – життя, яке в іншому вимірі буття – є сповнене Божою силою і славою. Марії Магдалині Ісус каже: «Не доторкайся мене», в той час, як Томі дозволяє вкласти його руку в Свої рани. Ці, на перший погляд, заперечуючі епізоди, доповняють одне одного: з однієї сторони, нам ніколи непотрібно повертатися в минуле і оглядатися назад, а здругої, Тома повинен був побачити рани Христові, щоби могти пересвідчитись у Його смерті і воскресінні.

І також ми, наголосив Папа, є покликані бути свідками смерті і воскресіння Христового. Ми не повинні приховувати цю новину тільки для себе самих, але мусимо сповіщати по всьому світу, так як це робила Марія Магдалина, говорячи, що: «Ми бачили Господа!»