Вселенські Архиєреї про об’єднану Європу

У ці дні в Європі відбуваються святкування з нагоди 50-річчя підписання так званого Римського Договору, який дав початок теперішньому Європейському Союзові.

Вселенські Архиєреї ніколи не стояли осторонь від тематики об’єднання Європи і зміцнення миру у світі. Це можемо відчитати у їхніх виступах, зверненнях та посланнях.

Святіший Отець Пій ХІІ, на час понтифікату якого припали трагічні роки другої світової війни, але який також був сучасником підписання у 1957 році Договору про створення Європейського економічного товариства, у різдвяному радіопосланні 1953 року звернувся, між іншим, і до християнських політиків, закликавши їх до активної дії, зазначивши: «Якщо у внутрішньому житті народів не пануватиме порядок, то даремно сподіватися на об’єднання Європи і на безпеку миру у світі».

Папа Павло VI, 24 жовтня 1964 року, проголошуючи святого Венедикта покровителем Європи під час посвячення відбудованої базиліки в венедиктинському абатстві Монтекассіно, яка була зруйнована під час другої світової війни, відзначивши роль цього святого та його послідовників – монахів-венедиктинців, в утвердженні християнських цінностей Європи, між іншим, запитував «Віра та єдність: чого кращого можемо прагнути та закликати для цілого світу і, в особливий спосіб, для цієї його важливої та вибраної частки, яка (…) називається Європою? Що є сучаснішим та невідкладнішим? і що є більш трудним та викликаючим спротив? Що є потрібнішим та кориснішим для миру?», – додавши, що першочерговим завданням є осягнути духовну єдність Європи.

Слуга Божий Іван Павло ІІ в своїх зверненнях неодноразово наголошував на тому, що метою об’єднаної Європи не є лише покращення матеріального добробуту, але також захист загальнолюдських цінностей. 24 березня 2004 року цей Папа був нагороджений Міжнародною Премією ім. Карла Великого за значний внесок в справу об’єднання Європи. Звертаючись до членів керівного комітету Премії, він, зокрема, зазначив: «Я думаю про Європу, вільну від егоїстичних націоналізмів, у якій народи сприйматимуться як живі осередки культурного багатства, яке заслуговує на те, щоб бути захищеним і поширюваним задля користі усіх. Думаю про Європу, в якій досягнення науки, економіки та соціального добробуту не будуть спрямовані до споживацтва, позбавленого сенсу, але служитимуть кожній потребуючій людині, як солідарна допомога тим країнам, які намагаються осягнути ціль – соціальну безпеку».

30 березня 2006 року, звертаючись до учасників зустрічі, організованої Європейською Народною Партією, Святіший Отець Венедикт XVI звернув увагу на те, що належно оцінюючи своє християнське коріння, Європа зможе запропонувати своїм громадянам і народам безпечний орієнтир для правильного вибору, зміцнюючи свідомість приналежності до спільної цивілізації, а також підсилить старання кожного, щоб протиставитись викликам сучасності задля забезпечення кращого майбутнього.