Недільна молитва «Ангел Господній» із Папою Венедиктом ХVІ на площі Святого Петра у Ватикані 4 березня 2007 р.

Вчора, 4 березня, на площі Святого Петра у Ватикані знову зібрались численні вірні, щоб з Папою Венедиктом ХVІ проказати молитву «Ангел Господній», послухати науку і отримати його благословення. Святіший Отець пригадав присутнім, що у той день римо-католицька Церква роздумувала над євангельським читанням від Святого Луки, а саме про Переображення Господа нашого Ісуса Христа на Таворській горі, яке було прочитане під час Святої Літургії. У ньому Святий Євангелист підкреслює, що Ісус, разом із своїми учнями Петром, Яковом та Іваном, вийшов на гору помолитись (Лк. 9, 28), та, під час цієї розмови із Своїм Отцем, переобразився. Для Апостолів вийти на гору разом із Спасителем означало стати учасниками Його молитви, яка, зазвичай, відбувалась вдосвіта, після заходу сонця, а іноді й цілу ніч. Проте саме того разу Христос забажав показати Своїм вибраним учням те внутрішнє світло, яке Його наповняло під час молитви.

Вселенський Архиєрей наголосив, що в євангельському читанні від Святого Луки є одна особливість, яку варто підкреслити, а саме, тема розмови Ісуса з Мойсеєм та Іллею, вони говорять про смерть Спасителя, якої Він має зазнати в Єрусалимі та про Його славне воскресіння з мертвих. Отож, Христос слухає Мойсея, який представляє Закон, і Іллю, представника Пророків. Христос, розмовляючи зі Своїм Небесним Отцем, не виходить поза межі історії, і не втікає від місії, задля якої Він воплотився, навіть, усвідомлюючи, що перед славою воскресіння Його чекає Голгота і хрест. Ісус погоджується на страждання і смерть, бажає виконати волю Свого Батька. І цим показує нам, що справжня молитва полягає в поєднанні особистої волі, власного бажання, з волею Господа Бога. Для християнина молитва не є втечею від дійсності чи відповідальності, якої вимагають реалії, а навпаки, середником, щоб до глибини прийняти обов’язки, ввіряючи себе безмірній та вірній Божій любові. Незадовго до хресної смерті, в Гетсиманському саді, Ісус переживатиме глибоку внутрішню тривогу і довіриться волі люблячого Отця. Саме у цей час, в Гетсиманії, молитва Ісуса стане гарантом нашого Спасіння: Ісус проситиме Бога­Отця за всіх нас, щоб звільнив нас усіх від смерті.


Папа Венедиктом ХVІ наголосив, що молитва не є чимось доповнюючим чи необов’язковим, але є питанням життя або смерті. «Отже, лише хто молиться, тобто, хто ввіряється Богу із синівською любов’ю, може увійти у життя вічне, що є самим Богом.» Вселенський Архиєрей заохотив вірних до щирої молитви, особливо у час Великого Посту, просячи нашу Небесну Матір, щоб навчила нас так молитись, як це робив Її Син, і «щоб наше існування переобразилось від світла Його присутності», – закінчив Святіший Отець, уділивши усім своє Апостольське благословення.