Молитва «Ангел Господній» з Папою
Венедиктом XVI 28 січня 2007 року

“Дорогі брати та сестри! Сьогодні літургійний календар згадує святого Тому Аквінського, великого доктора Церкви. Дякуючи своїй філософській та богословській харизмі, він пропонує вагомий зразок гармонії між розумом та вірою, вимірами людського духу, які повністю здійснюються в зустрічі та діалозі між ними”, – цими словами перед проказуванням із вірними молитви “Ангел Господній” розпочав свою недільну катехизу Святіший Отець Венедикт ХVІ. На думку святого Томи, людський розум, який обмежується лише до роздумування над речами матеріальними й експериментальними, які доступні нашим органам чуття, і замикається перед запитання щодо життя, себе самого і Бога, стає щоразу убогішим. Зв’язок розуму та віри – це один із відповідальних викликів для сучасної культури, яка домінує у західному світі. Саме тому, Слуга Божий Іван Павло ІІ відчув потребу присвятити цій темі одну із своїх енциклік – “Фідес ет Раціо” (Віра і розум). Пригадуємо, що також і Папа Венедикт ХVІ, перебуваючи з візитом у Німеччині, у Реґенсбурґзькому університеті поділився своїми роздумами над цією темою.


Вселенський Архиєрей зазначив, що у сучасному світі спостерігаємо швидкий розвиток науки, бачимо її великі досягнення, але попри те, існує також тенденція визнавати за правдиве лише те, що можемо відчути органами чуття, а це, у свою чергу, сприяє обмеженню людського розуму і деяким психічним хворобах, як наприклад шизофренії. Папа підкреслив необхідність наново віднайти людську раціональність, відкриту на світло Божого Слова, на Його досконале об’явлення, що є Ісусом Христом, Сином Божим, який став людиною. Оскільки християнська віра не сковує, не упокорює людської свободи та розуму, тоді чому ж віра і розум повинні мати страх одне перед одним, коли, зустрівшись і діалогуючи можуть дати із себе щось більше, краще?! “Віра передбачає розум і його вдосконалює, і розум, просвічений вірою, знаходить силу, щоб піднятись до пізнання Бога і духовної дійсності. Людський розум нічого не втрачає, коли відкривається на те, що вміщає у собі віра, що більше, цей вміст вимагає його свобідної і свідомої згоди”, – сказав Святіший Отець, наголошуючи, що святий Тома Аквінський зумів вдало представити християнське бачення зв’язку між вірою та розумом, і що його наукові філософсько-богословські досягнення у цій ділянці є цінним здобутком для західної цивілізації, яким і сьогодні багато послуговуються, діалогуючи із найбільшими релігійними традиціями у світі. Папа Венедикт ХVІ закликав молитись, щоб християни, особливо ті, що працюють в академічній і культурній сферах, вміли виявити раціональність їхньої віри і бути її свідками в діалозі, натхненому любов’ю.


Після молитви “Ангел Господній” Вселенський Архиєрей стурбовано пригадав, що Ліван знову скривавлює насилля, якого не можна толерувати. Бо неприпустимим є той факт, що населення цього регіону страждає з причин, які ґрунтуються на політичних інтересах. Папа запевнив свої молитви у наміренні усього народу, просячи у Господа Бога, щоб жителі Лівану “могли і хотіли трудитись разом, щоб зробити із своєї батьківщини справжній спільний дім”, долаючи егоїзм, який перешкоджає по-справжньому заопікуватись своїм рідним краєм. “Бажаю, щоб якомога швидше закінчилось насилля у секторі Гази. Бажаю виявити мою духовну близькість усьому населенню і запевнити мою молитву”, – сказав на завершення Святіший Отець.