Апостольський візит Папи Венедикта XVI до Туреччини (6)

Під час урочистої Святої Літургії, яку сьогодні, 29 листопада, очолив Святіший Отець у Ефесі, Папа у своїй проповіді сказав, що Таємниця Пресвятої Богородиці є тісно пов’язана з цим місцем, у якому відбувся 431 року третій Вселенський Собор, який торжественно визнав Богоматеринство Пречистої Діви Марії. Ефес ­ це місце розвитку християнської віри та культури.

Вселенський Архієрей пригадав, що на цьому улюбленому місці всіх християн також побували і його попередники, коли відвідали Ефес під час їхнього Апостольського паломництва до святих місць. Серед них були такі Слуги Божі, як: Папа Павло VI та Папа Іван Павло ІІ, який тут зупинявся 30­го листопада 1979 р. Серед попередників теперішнього Папи Венедикта XVI тут побував в 1935 році Блаженний папа Іван XXIII, Анджело Ронкаллі, який надзвичайно сильно був прихильним до турецького народу. Папа Іван XXIII залишив після себе для Церкви і світу великий дар віри, християнський оптимізм і мужність, які походять від глибокої єдності з Господом Богом.

Під час своєї промови Святіший Отець, з почуттям особливої пастирської опіки, привітав «маленьке стадо» християн­католиків, які прибули до цього Марійського санктуарію, щоби віддати славу Богові і честь Пресвятій Богородиці, як і теж почути слова підтримки у вірі Вселенського Архієрея.

Продовжуючи роздуми над Таємницею Божого Материнства Марії, Папа сказав, що Богородиця ­ це Мати Церкви. Вона, будучи тісно з’єднаною зі своїм Сином співдіяла у ділі Божого відкуплення, тим самим поширюючи своє материнство на всіх людей, а особливо, на учнів Христових. Її материнство почалось від слів: «нехай станеться» ще у Назареті і завершилося під хрестом свого Сина. Цитуючи слова Св. Ансельма, Папа підкреслив, що від моменту, коли Пречиста Діва Марія сказала Богові «так», відтоді вона всіх нас помістила у своїм лоні. Мати Божа у стіп розп’ятого Христа отримала велике покликання ­ оберігати молоду Церкву і зародок нового людства, яке від віків було скликане Отцем через Сина і в Святому Дусі.

Мати Божа ­ це Мати єдності, яка в особливий спосіб показує ефективність Церкви єднати всіх людей, покликаних до спасіння нашим Спасителем. Як каже Святий Апостол Павло, що й «погани мають доступ до такої самої спадщини, і вони члени того самого тіла й мають участь у тій самій обітниці в Христі Ісусі, через Євангелію» (Еф 3,6).

Євангельські слова про те, що Христос «вчинив з двох народів ­ один» (Еф 2,14), стосуються насамперед відносин між юдеями та поганами. Але ці слова можна віднести також до всіх народів і цивілізацій світу. Христос «прийшов, щоб звістувати мир» не тільки серед євреїв, але між всіма народами, тому що всі походять від одного Бога, Сотворителя і Господа всесвіту. Утішені Божим Словом, з цього місця, з Ефесу ­ місця, освяченого присутністю Діви Марії ­ підносимо до Бога особливу молитву за мир між народами. Ми маємо потребу у мирі між всіма народами; Церква, властиво, покликана бути не тільки пророчою проповідницею цього миру, але й також «знаком» і його ефективним «засобом». Саме у цій перспективі універсального примирення здійснюються кроки до повного сопричастя і порозуміння між всіма християнами.

Папа сказав, що сьогоднішня Свята Літургія згромадила католиків різних обрядів, а це ще раз є доказом можливої і необхідної єдності всіх християн, яка спонукає до великої радості та прослави Бога.

При кінці своєї проповіді Святіший Отець, привітав католицьку спільноту Туреччини, заохотивши всіх кріпитися у дусі Пресвятої Богородиці, яка своїм життям співала хвалу і подяку Господеві, який зглянувся на покору слугині своєї (пор. Лк 1,47­48).