Загальна аудієнція з Папою Венедиктом XVI
20 вересня 2006 р.

Сьогодні, як і кожної середи, на площі Святого Петра у Ватикані відбулася загальна аудієнція Святішого Отця Венедикта XVI з вірними. Сьогодні Папа ділився спогадами з нещодавньої Апостольської подорожі на свою батьківщину – південнонімецький регіон Баварію. Він крок за кроком розповів про найважливіші події та зустрічі, наголошуючи на їхньому духовному значенні. Говорячи про перебування в Реґензбурзі, Венедикт XVI зокрема сказав:

«Цього дня особливо гарним досвідом для мене була можливість виступити з промовою перед великою аудиторією професорів та студентів в Реґензбурґзькому Університеті, в якому я протягом багатьох років навчав як викладач. Я з радістю знову міг зустрітися з академічним світом, який протягом довгого періоду мого життя був моєю духовною батьківщиною. Як тему (цієї зустрічі) я вибрав питання стосунку між вірою та розумом. Щоб впровадити аудиторію в драматичність і актуальність даного питання, я процитував деякі слова з християнсько-ісламського діалогу з XIV сторіччя, якими християнський співрозмовник – візантійський імператор Мануїл ІІ Палеолог – незрозуміло різким для нас способом представив ісламському співрозмовникові проблему стосунку між релігією і насильством. Ця цитата, на жаль, могла бути неправильно зрозумілою. Але, для уважного читача мого тексту є зрозумілим, що я в жодний спосіб не хотів негативні слова, сказані середньовічним імператором під час цієї розмови, присвоїти собі і що їхній полемічний зміст не виражає мого особистого переконання. Мій намір був зовсім іншим: виходячи з того, що Мануїл ІІ згодом говорить в позитивний спосіб, дуже гарними словами, про розсудливість, якою потрібно керуватись в поширенні віри, я хотів пояснити, що не релігія і насильство, а релігія і розум йдуть в парі. Темою моєї конференції, відповідаючи на завдання університету, був, отже, стосунок між вірою та розумом: я хотів запросити християнську віру до діалогу з сучасним світом, до діалогу з усіма культурами і релігіями. Сподіваюся, що при різних нагодах мого візиту, наприклад, коли в Мюнхені я підкреслив наскільки важливим є шанувати те, що для інших є священним, ясно виявилась моя глибока повага до великих релігій, і, зокрема, до мусульман, які «поклоняються єдиному Богові», і з якими ми є зобов’язаними «разом захищати і поширювати для всіх людей, суспільну справедливість, моральні цінності, мир та свободу» (Nostra Aetate, 3). Сподіваюся, отже, що, після першомиттєвих реакцій, мої слова, сказані в Реґензбурґзькому Університеті, зможуть стати поштовхом і заохоченням до позитивного діалогу, також і самокритичного, як між релігіями, так і між сучасним розумом і вірою християн», – так Святіший Отець Венедикт XVI, під час загальної аудієнції, прокоментував свій виступ в Регензбурзі, а на завершення катехизи сказав: «Нехай допомагає нам Пречиста Діва Марія, Мати Церкви, відчинити серце і думку Тому, хто є «Дорогою, Правдою і Життям». За це я молився і за це запрошую всіх вас, дорогі брати і сестри, продовжувати молитися, дякуючи вам за любов, з якою ви мене супроводжуєте в моєму щоденному пастирському служінні».
Зустріч закінчилася Апостольським благословенням.