80 років тому Папа Пій ХІ подарував для Мукачівської греко-католицької єпархії ікону
Богородиці, яка стала чудотворною для вірників Закарпаття. З нагоди ювілею протягом
трьох днів, від 26 до 28 серпня, у Мукачівському греко-католицькому Успенському соборі
відбувалися урочистості, в яких взяли участь десятки тисяч вірників з усього Закарпаття.
Перед образом Мукачівської Богородиці співслужили владики і священики з України, Словаччини,
Чехії, Білорусі, Італії, Сполучених Штатів Америки. Докладніше про цю подію для Ватиканського
Радіо розповів Апостольський Адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії
владика Мілан Шашік.
“Ми відсвяткували ювілей – 80-річчя від того, як у 1926
році Папа Пій ХІ на прохання мукачівського єпископа Петра Ґебея подарував для Мукачівської
греко-католицької єпархії ікону Божої Матері, яку на Закарпатті назвали чудотворною
за багато отриманих ласк, – сказав владика Мілан Шашік. – Ця ікона датована 1453 роком.
Владика Петро Ґебей передав цю ікону з Ужгорода на Чернечу гору до Мукачева під опіку
Отців-Василіян, бо туди, на Чернечу гору, приходило молитися найбільше вірників. Прибуття
ікони піднесло відпусти, які там відбувалися. У 1946 році, коли Закарпаття вже було
приєднане до Радянського Союзу, на Празник Успіння Богородиці на мукачівську Чернечу
гору прибуло понад 50 тисяч паломників. У цей час в сусідній Галичині Греко-Католицька
Церква вже була заборонена. Наші предки відсвяткували там 300-річчя Ужгородської Унії.
Правда, навесні наступного року, в березні 1947 року, комуністична влада насильно
відібрала цей василіянський монастир. На Чернечу гору в Мукачеві привезли православних
монахів, котрі запропонували греко-католицьким монахам-василіянам перейти до Православної
Церкви й таким чином залишитися в обителі. Але ніхто з василіянської монашої братії
не зробив такого кроку, і тоді їх всіх вивезли до Імстичівського василіянського монастиря,
котрий був перетворений на концентраційний табір для всіх греко-католицьких монахів
із Закарпаття. Тому ми згадували також 60-річчя останнього відпусту на Чернечій горі.”
Владика
Мілан Шашік розповів про подальшу долю ікони Мукачівської Богородиці. Незадовго до
ліквідації василіянського монастиря монахи замовили копію ікони, яку помістили у монастирській
церкві, а оригінал образу таємно передали на зберігання одній побожній родині. Під
час підпільної діяльності Греко-Католицької Церкви на Закарпатті місце перебування
ікони змінювали. У 90-роках минулого століття образ Мукачівської Богородиці було передано
до василіянського монастиря у Малому Березному. “1 листопада 2004 року на мощах блаженного
єпископа-мученика Теодора Ромжі була освячена копія ікони Мукачівської Богородиці,
й розпочалося паломництво цього образу по всіх наших громадах на Закарпатті, яке завершилося
26 серпня цього року в Успенському соборі в Мукачеві, – сказав далі владика Мілан
Шашік. – У цьому храмі буде постійне місце цієї ікони. 26 серпня було освячено копії
образу Мукачівської Богородиці для всіх парафій Мукачівської греко-католицької єпархії,
котрих є понад 360.”
Минулої суботи, 26 серпня, разом з Апостольським Адіміністратором
Мукачівської греко-католицької єпархії Владикою Міланом Шашіком співслужили архиєпископ
Львівський Ігор Возьняк, єпископ Стрийский Юліян Ґбур, єпископ Самбірсько-Дрогобицький
Юліян Вороновський та Апостольський візитатор для греко-католиків Білорусі о. архимандрит
Сергій Гаєк.
У неділю, 27 серпня, дві сестри василіянки у присутності Генеральної
Настоятельки матері Альфонси з Риму склали довічні обіти, а отець Стефан Кабацій відсвяткував
60-річчя свого священства. “У 1946 році мене рукоположив у священики блаженний владика-мученик
Теодор Ромжа, який мене вчив у семінарії, – сказав в інтерв’ю для Радіо Ватикан отець
Стефан Кабацій. – Тоді ми востаннє молилися на Чернечій горі в Мукачево перед образом
Богородиці. Я щасливий, що дожив до цього дня, до цих урочистостей, де міг сповідати
наших вірників і співслужити перед образом Мукачівської Богородиці у нашому мукачівському
Успенському соборі.”
У празник Успіння Пресвятої Богородиці разом з владикою
Міланом Шашіком співслужили єпископ Пряшівський Ян Баб’як зі Словаччини і владика
Ладислав Гучко – екзарх Празького Екзархату для греко-католиків Чеської Республіки
і римо-католицький єпископ Мукачівський Антал Майнек, отець єзуїт Йосиф Май з Риму.
Напередодні святкувань відбувся фестиваль духовної пісні молоді, в якому взяли участь
майже два десятки колективів Мукачівської греко-католицької єпархії.
Уперше
закарпатські вірники могли придбати і посвятити іконки Мукачівської Богородиці. “Коли
ми були меншенькі, нам не дозволяли ходити до церкви, – пригадувала пані Яна. – Під
храмом стояли міліція, дружинники, вчителі. А тепер, слава Богу, дожили до того, що
можемо вільно з дітьми і внуками прийти сюди помолитися. Вдома матимемо іконки нашої
чудотворної Мукачівської Матінки Божої”.
Кореспондент Ватиканського Радіо попросив
поділитися своїми враженнями греко-католицьких владик, які прибули з-за кордону. “Це
є дуже добрим знаком, що так багато людей приходить до Матері Божої, – сказав ординарій
Пряшівської греко-католицької єпархії зі Словаччини єпископ Ян Баб’як. – Це глибока
віра, підтверджена тут мучениками, має перспективу для подальшого життя. Дякувати
Богу, ми у Словаччині нині пожинаємо плоди цієї вірності наших єпископів і священиків,
їхнього мучеництва. Маємо багато семінаристів і священиків.” Греко-католицькі священики
зі Словаччини трудяться також на Закарпатті. Екзарх для греко-католиків Чехії Владика
Ладислав Гучко висловив своє захоплення побожністю закарпатських вірників та їхнім
вшануванням образу Мукачівської Богородиці. Особливо участю в торжествах численної
молоді та дітей, що вселяє надію в майбутнє Церкви на Закарпатті.
На завершення
урочистостей в Успенському соборі в місті Мукачеві Владика Мілан Шашік зокрема сказав:
“Стільки разів вороги старалися зруйнувати Вселенську Католицьку Церкву тут під Карпатами.
Дякуємо Богу, що Він зробив це чудо, що Радянський Союз розпався без пролиття крові,
й Україна вийшла з тюрми народів, і ми можемо сьогодні, незважаючи на труднощі, прославляти
Господа. Ми зібралися тут біля ікони Божої Матері, і тішуся, що так багато з вас несе
освячені копії цієї ікони до своїх домівок. Поздоровте вдома тих стареньких і хворих,
які ще пам’ятають останній відпуст на Чернечій горі. Поцілуйте їх за мене, обніміть
і подякуйте за те, що обстоювали нашу віру, що витривали, коли було тяжко. Хай вони
розказують вам про ті труди і тяжкості, щоби наші молоді пам’ятали, що наша віра є
відстояна і кров’ю покроплена. Нехай ця Мати Божа, під охорону якої віддав наш край,
Мукачівську єпархію, блаженний владика-мученик Теодор Ромжа, провадить усіх нас до
Ісуса.”