Відпустові святкування в Летичеві

6-7 липня в містечку Летичеві Хмельницької області урочисто відзначено ювілей 400-ліття санктуарію Летичівської Богородиці. У святкуваннях взяли участь духовенство, монашество і миряни Католицької Церкви латинського і візантійського обряду, котрі прибули з усієї України до відпустового місця. Урочисту Службу Божу та Євхаристійну процесію вулицями Летичева очолював Апостольський нунцій в Україні архbєпископ Іван Юркович. Єпископ Генрик Томасік від імені Римо-Католицького Єпископату Польщі урочисто передав для летичівської святині копію чудотворної ікони Летичівської Богородиці. Після більшовицької революції цей образ було вивезено до Польщі, й нині він знаходиться у Любліні. Теперішнє державне законодавство не дозволяє повернуто реліквію до Летичівського санктуарію, тому було виготовлено копію ікони, яку недавно, під час перебування у Кракові, поблагословив Святіший Отець Венедикт XVI.

На подвір’ї летичівського монастирського комплексу було відкрито і посвячено пам’ятник Слузі Божому Іванові Павлові ІІ, який 10 років тому встановив 6 липня днем літургійного святкування Летичівської Богородиці для Кам’янець-Подільської дієцезії Римо-Католцької Церкви в Україні. На торжествах були присутні керівники Хмельницької і Вінницької обласних державних адміністрацій, представники місцевої влади та гості з Польщі.

“Радію, що сьогодні в цій духовній історичній події бере участь так численний вірний Божий народ України, Поділля і вся Кам’янець-Подільська дієцезія, – підкреслив у своєму виступі Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Іван Юркович. – Це є дуже важливий момент для всіх нас, адже, як і декілька століть тому, так і тепер, цей санктуарій є живим пам’ятником надії та любові до Матері Божох.”

Єпископ-помічник Київсько-Житомирської дієцезії Римо-Католицької Церкви Станіслав Широкорадюк у своїй проповіді підкреслив: “Найблагословеннішою справою в нашій Церкві є присутність культу Марії. Це такі відпустові місця як Летичів, Бердичів, Зарваниця та багато інших, які нині дають зразок чудотворного діяння серед нашого народу за причиною Пресвятої Богородиці. І можна впевнено сказати, що наскільки ми зможемо цей культ Марії поширювати і поглиблювати, настільки зможемо бути впевнені, що Церква буде розвиватися, буде мати постійний успіх.”


Одним із найбільш Марійних Пап був Святіший Отець Іван Павло ІІ, який багато подорожував по Марійних місцях, і, за висловом Венедикта XVI, завдяки таким папам Церква стає найбільш Марійною. Київський владика згадав, як ще 15-20 років тому відправляв богослужіння в Летичеві в капличці на цвинтарі, бо про Службу Божу в зруйнованому храмі не могло бути й мови. “Дуже мало чуємо, що люди вміють дякувати Богові за дар свободи, дар свободи релігії, – продовжував єпископ Станіслав Широкорадюк. – А чому так діється, можемо теж задати питання собі, а не мати претензії до Бога. Коли бачимо ту війну вже нових політиків, коли бачимо ту несправедливість, то задаймо питання: “А хто їх породив, таких політиків? Чому так діється? – Тому, що ми таких виховали. Скільки сьогодні таких матерів, які дивляться на це богослужіння, радіють, що дочекалися свободи, а їхні діти десь там вверхах, працюють на високих посадах, і ще досі залишилися атеїстами. Їх більше цікавлять матеріальні речі, ніж Божі. Багато там ваших дітей. Багато. І тому ми мусимо терпіти. Мусимо чекати, коли нарешті будемо мати такі сім’ї, які виростять нам таких дітей, які зможуть скрізь бути справедливими людьми. Не тільки в сім’ї, а й там, де будуть працювати,” – зазначив у проповіді єпископ Станіслав Широкорадюк.


На відпустові урочистості з нагоди чотирьохсотлітнього ювілею Летичівської Богородиці прибули числені групи паломників, які, переважно, йшли пішки зі своїх парафій. Кам’янець-подільський римо-католицький єпископ Леон Дубравський в інтерв’ю для Ватиканського Радіо розповів, що в минулому до Цариці Поділля і Волині, як возвеличили цю ікону вірні, здійснювали паломництва християни з Поділля, Волині та задніпрянської України, а також Молдови, Литви і Польщі. Храм став місцем екуменічного примирення. Перед образом Летичівської Богородиці молилися православні й католики трьох обрядів: латинського, візантійського і вірменського. Після того, як у 1989 році римо-католикам повернули зруйнований храм, а точніше – із 1993 року, відновилися піші прощі до Летичева. Спочатку з місцевих парафій, а згодом з інших областей. “Наші закарпатці замовили великий автобус, аби приїхати на Поділля і приєднатися до вшанування Летичівської Богородиці, – сказала вчителька з міста Мукачева Тетяна Решетар. – В середині липня відбудеться проща до санктуарію в Бердичеві на Житомирщині, і там теж будуть закарпатці.”

Від Української Греко-Католицької Церкви в урочистостях 400-літнього ювілею санктуарію Летиівської Богородиці взяли участь єпископ Іриней Білик з Бучача, єпископ-помічник Богдан Дзюрах із Києва, протосинкел Львівської архиєпархії отець Орест Фредина та греко-католицькі священики, що служать на Хмельниччині, та група монахів із Крехівського Василіянського монастиря на Львівщині. “Знаємо гарні приклади, коли в Фатімі збираються віруючі різних національностей і обрядів, так само в Люрді, де Богородиця єднає всіх нас, увесь світ, – сказав для Ватиканського Радіо Владика Іриней Білик, правлячий єпископ Бучацької єпархії УГКЦ,. – На жаль, в Україні дотепер конфесійні, обрядові поділи, а сьогодні бачимо, що як і в тих світових Марійних центрах, Летичівська Богородиця зібрала нас тут. Я думаю, що повинно так бути, аби Пресвята Богородиця навчила нас, як ми маємо піднестися над нашими земними поділами.”

Владика Іриней Білик також повідомив, що наступного дня, у празник Різдва Івана Хрестителя, в Улашківському Василіянському монастирі на Тернопільщині з греко-католиками спільно молилися римо-католики, а в Архієрейській Святій Літургії співслужив ординарій Луцької дієцезії єпископ Маркіян Трофим’як.

(Для Радіо Ватикану, К. Чавага, Львів)