Крок до примирення

Львівські мистці Лев і Андрій Дем’янчуки подарували через отців редемптористів східного обряду ікону Блаженного Миколая Чарнецького для храму св. Миколая в надбужанському селі Городло, яке знаходиться на Грубешівщині у Польщі. Ця святиня покликана стати ще одним місцем примирення поляків і українців.

На початку місяця лютого цього року настоятель тамтешньої римо-католицької парафії св. Якова отець Генрик Круковський звернувся з проханням до Протоігумена Чину Найсвятішого Ізбавителя в Україні отця Михайла Волошина, щоби той допоміг спровадити до Городла мощі Блаженного Миколая Чарнецького. Блаженний Миколай Чарнецький був беатифікований 27 червня 2001 року у Львові Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ. У згаданому листі римо-католицький священик отець Генрик Круковський написав, що опікується гарним парафіяльним костелом і гарною деревяною церквою св. Миколая, яка зведена в 1932 році для заснованої там у 1928 році неоунійної парафії. У цій парафії душпастирювали отці василіяни Миколай Лиско, отець Йосафат Федорик, котрий згодом став підпільним греко-католицьким єпископом. Це була одна з найостаннішим деревяних церков, споруджених в тому терені. 20 квітня 1937 року храм посвятив греко-католицький владика Миколай Чарнецький, котрий був вихідцем з Чину отців редемптористів. Греко-католицька парафія в Городлі діяла до завершення другої світової війни і перестала існувати в 1945 році внаслідок переселення українців до совєтської України. Покинуту святиню з прекрасним рококовим іконостасом взяли під свою опіку римо-католики, щоби не допустити до руйнації церкви. Якийсь час там відправляли богослужіння для дітей, однак в 1954 році польські комуністичні власті відібрали церкву й перетворили її на меблевий склад. “Так тривало до 1998 року, - пише далі отець Генрик Круковський. – Тоді мені вдалося забрати цю зруйновану святиню і частково її відремонтувати, зокрема куполи та чатину даху. Через кілька років вдалося відновити Царські Врата та частини іконостасу, здійснити позолоту та допровадити інтер’єр до попереднього вигляду у візантійському стилі та з новими іконами.” Римо-католицький священик принагідно запрошує до цієї церкви греко-католицьких священиків, серед них отця студита Венедикта, отця ваисліянина Теодозія Янківа, отця Стефана Батруха, отця Сергія Гаєка та інших. Наприклад, 5 грудня 2004 року, коли тривала “помаранчева революція” під час греко-католицької Літургії в цій церкві на лівому березі Західного Бугу присутні молилися за Церкву в Україні та за український народ. “Вважаю, що годиться, аби в церкві, посвяченій Блаженним Миколаєм Чарнецьким, були його мощі,” - зазначив у своєму проханні отець Генрик Круковський. Вони повинні бути урочисто внесені та розміщені в головному вівтарі. У Городлі поляки і українці завжди жили у злагоді й цю добру традицію мешканці маленької місцевості над Бугом прагнуть плекати, підкреслив польський римо-католицький священик отець Генрик Круковський. Він сподівається, що відновлена споруда греко-католицької церкви в Городлі з вміщеними в ній мощами Блаженного Миколая Чарнецького стане ще більшим місцем єднання католиків латинського і візантійського обрядів, українців і поляків.

Львівський художник-іконотворець пан Лев Дем’янчук в розмові з кореспондентом Ватиканського Радіо розповів, що коли Протоігумен отців редемптористів хотів замовити, аби з сином Андрієм, виготовили ікону Блаженного Миколая Чарнецького, то ми відразу сказали, що такий образ ми подаруємо для того храму. Ще за совєтських часів наша родина ходила молитися до гробу отця Миколая Чарнецького на Личаківському цвинтарі у Львові. Під час помаранчової революції ми молилися на Майдані у Києві, а наші брати молилися за нас в тій церкві над Бугом у Польщі. Дякуємо нашим братам-полякам за їхню молитовну підтримку нас, українців. Нехай образ Блаженного Миколая Чарнецького з його реліквіями єднає українців і поляків, усіх сусідів з обидвох берегів Бугу.”

Додамо, що саме Лев та Андрій Дем’янчуки є авторами ікони, яка була подарована Папі Венедикту XVI під час його відвідин Радіо Ватикану.

(Для Радіо Ватикану, К. Чавага, Львів)