Про авторів ікони "Пресвятої Родини", подарованої Папі Венедиктові XVI під час його візиту на Ватиканське Радіо

Авторами ікони “Пресвятої Родини”, яку від Української секції Ватиканського Радіо 3 березня подаровано Святішому Отцеві Бенедиктові XVI, є відомі майстри сакрального мистецтва зі Львова батько і син – Лев і Андрій Дем’янчуки. Обидва професійні художники. Лев Дем’янчук закінчив Косівське училище прикладного мистецтва і Львівську Академію мистецтв, що раніше називалася державним інститутом прикладного та декоративного мистецтва. Є майстром мистецького різьби по дереву. Андрій Дем’янчук також закінчив Львівську Академію мистецтв, сцеціалізуючись у церковному малярстві. Його дипломною роботою став проект і макет іконостасу для Благовіщенської церкви у місті Надвірній Івано-Франківської області. Після закінчення аспірантури Андрій Дем’янчук повністю присвятив себе іконопису. Переважно він пише ікони темперою на дубових дошках, які підготовляє і оздоблює орнаментом його батько Лев Дем’янчук. Створені ними ікони нині прикрашають чимало храмів в Україні, а також подаровані авторами Главі Української Греко-Католицької Церкви кардиналу Любомиру Гузару, львівському римо-католицькому митрополиту кардиналу Мар’яну Яворському, Апостольському Нунцію в Україні архієпископу Івану Юрковичу, іншим церковним достойникам. Ось яку оцінку творчості Лева та Андрія Дем’янчуків дав відомий український знавець церковного мистецтва професор Дмитро Степовик із Києва: “В іконотворчості Дем’янчуків не було поверхневого підходу, як у більшості тих, хто на початку 90-х років вирішив малювати ікони. Зовсім інша справа з Дем’янчуками, які походять з глибокорелігійних галицьких родин – вони жили в оточенні церковних і домашніх ікон з дитинства і юності, вжилися в національні традиції і корені ікони ще в радянські часи, добре ознайомлені з багатовіковою історією ікон, починаючи з перших віків християнства, через Візантію й аж до Київської Руси-України.”

(Для Радіо Ватикану, К. Чавага, Львів)