"Ангел Господній" з Папою Венедиктом XVI
(26 лютого 2006)

Святіший Отець Венедикт XVI не залишив без уваги тривожні повідомлення про акти насилля з релігійних причин, які останніми часами поширюються у світі – від Іраку до Нігерії. Ці конфлікти стали нагодою не тільки до знищення численних місць культу, як церкви та мечеті, але й принесли чимало людських жертв, серед яких і три католицькі священики.

У неділю (26.02.06) опівдні, промовляючи до десятків тисяч вірних, зібраних на площі святого апостола Петра у Ватикані, Папа рішуче засудив ці акти насилля та закликав посилити молитви й покуту у святий час Великого Посту, щоб Господь Бог віддалив від Іраку, Нігерії та стількох інших країн земної кулі загрозу таких конфліктів.

«Плодами віри в Бога, - наголосив Святіший Отець, - не є спустошливі антагонізми, але дух братерства і співпраці для загального добра. Бог, Творець і Отець усіх, ще з більшою суворістю вимагатиме звіту від тих, які, посилаючись на Його ім’я, проливають кров своїх братів». Він побажав, щоб усі, за посередництвом Пресвятої Богородиці, повернулись до Господа, що є справжнім миром.

А першу частину свого звернення до присутніх на площі святого Петра, перед проказуванням молитви «Ангел Господній», Венедикт XVI присвятив Великому Постові, його оновлюючій силі на горизонті християнської віри. Папа пригадав, що наступної середи, а це Попільна середа, в римо-католицькій Церкві розпочинається Великий Піст, паломництво молитви й покути, як приготування до Пасхального Таїнства – страждань, смерті і воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.

Пояснюючи значення Великого Посту, серед іншого, Його Святість сказав, що він становить велику пам’ятку Господніх страстей, яка готує нас до празника Христового Воскресіння. У цей час в римо-католицькій Церкві не співається «Алилуя» і звучить запрошення практикувати відповідні форми покутного відречення.

До часу Великого Посту не слід ставитись із «старим духом», немов би він був важким і неприємним обов’язком, але переживати його в «новому дусі», який притаманний тим, хто знайшов в Ісусі Христі та Його пасхальній містерії сенс життя і розуміє, що все повинно приводити до Нього. Таким було наставлення святого апостола Павла, який стверджував, що залишає все задля пізнання Христа, «сили Його воскресіння, участі в Його муках, уподібнюючись Йому у смерті, маючи надію осягнути воскресіння з мертвих « (див. Фл 3,10-11).

«Нехай же нашою провідницею на великопосному шляху буде Пречиста Діва Марія, Яка тоді, коли Ісус Христос рішуче вирушив до Єрусалиму, щоб там зазнати страждань, з повною вірою вирушила разом із Ним», – сказав Святіший Отець перед молитвою «Ангел Господній» та Апостольським благословенням, що тепер линуть до вас, наші дорогі брати й сестри.