Загальна Аудієнція Папи Венедикта XVI
8 лютого 2006 року

Сьогодні, 8 лютого, в залі імені Папи Павла VI у Ватикані відбулась чергова, 6 з початку цього року загальна зустріч Святішого Отця Венедикта ХVI з прочанами. Як тему для роздумувань Папа взяв другу частину 144 псальма, (він є 145 в українському перекладі Святого Письма), а точніше від 14 до 21 рядка.

(Псалом 144 (145)


«Господь підтримує всіх тих, що падають, і всіх зігнутих підводить.
Очі всіх на тебе уповають, ти їм своєчасно даєш поживу.
Ти розтуляєш твою руку і насичуєш усе живе якнайкраще.
Справедливий Господь у всіх своїх дорогах і милостивий у всіх своїх ділах.
Близько Господь до всіх, які до нього взивають, до всіх тих, що до нього взивають по правді.
Він учинить волю тих, які його бояться, заклик їхній почує і спасе їх.
Господь береже всіх, які його люблять, а нечестивих усіх погубить.
Хай возвістять мої уста хвалу Господеві, і хай благословить усякий смертний його святе ім’я по віки вічні».


Послухаймо його:


Якщо у першій частині цього псальма, який Святіший Отець розглядав минулої середи, оспівувалось милосердя, ніжність, вірність і доброта Господа Бога, то у другій частині псалмоспівець зосерджує увагу на Божій любові до бідних та слабких. Божественна царська влада не є далекою та неприступною, як це часто може трапитись з людською владою. Господь Бог виявляє свою царську владу, схиляючись над найбільш слабкими та беззахисними.


І, насправді, Він, перш усього, «підтримує тих, що хитаються», підіймає тих, що впали у порох приниження. І тому віруючі молитовно простягають свої руки до Господа, Який милостивий і добрий до тих, хто до Нього щиро звертається, хто шукає в Нього підтримки у важкі хвилини життя, впевнений у Його вірності, бо Господня доброта і справедливість не мають кінця. Тому віруюча людина не захитається перед обличчям випробувань та труднощів і завжди знаходитиме у своєму серці причини прославляти Господа Бога, джерело миру, радості і спасіння.


«Близько Господь до всіх, які до нього взивають, до всіх тих, що до нього взивають по правді», - ці рядки із згаданого псальма дуже любив святий Варсануфій з Гази, який жив у половині VI сторіччя. До нього часто приходили за мудрою порадою як монахи, так і миряни. Він заохочував їх закликати ім’я Ісуса під час спокус, бо Він «близько до тих, які Його взивають, до тих, які Його шукають щирим серцем».


Папа коротко переказав зміст своєї катехизи французькою, англійською німецькою та іспанською мовами, окремо привітав прочан португальською, польською, хорватською та угорською мовами, поблагословив молодь, хворих та молоді подружні пари.


На закінчення Венедикт ХVI згадав італійського священика, Отця Андреа Санторо, що належав до римської дієцезії, і був місіонером в Туреччині. Його вбито вогнепальною зброєю в неділю, 5 лютого, коли він молився у церкві після Служби Божої. Папа з глибоким зворушенням щойно отримав листа від Отця Санторо та його церковної громади, що був висланий ще наприкінці січня. «Нехай Господь прийме душу цього тихого й відважного слуги Євангелія, - сказав Папа, - і вчинить, щоб жертва його життя сприяла діалогові між релігіями та мирові між народами».


Загальну аудієнцію Святіший Отець Венедикт ХVI закінчив Апостольським Благословенням, яке тепер передаємо і вам, наші дорогі брати й сестри: