Misericordia et misera (11)

Продовжуємо ознайомлення з Апостольським листом «Misericordia et misera», в якому Папа Франциск підбив підсумки Святого Року Милосердя й запропонував вказівки для подальшого життя Церкви. Він, зокрема, звертає увагу на те, що хоч протягом цього періоду було здійснено чимало конкретних знаків милосердя, а віруючі «відкрили радість взаємоподілу й красу солідарності», цього й надалі недостатньо.

«Світ не перестає породжувати нові форми матеріальної та духовної бідності, – пояснив він, – які посягають на гідність людей. Ось чому Церква повинна завжди бути чуйною та готовою визначати нові діла милосердя та здійснювати їх з великодушністю та ентузіазмом. Отож, докладаймо всі зусилля, необхідні для того, щоб надавати конкретні форми милосердній любові й, одночасно, пронизуймо інтелектом діла милосердя. Те останнє здійснює інклюзивну дію, а тому намагається негайно поширюватися та не знає меж. Саме в цьому значенні ми покликані давати нове обличчя ділам милосердя, які знаємо з давніх-давен».

Як приклад, Папа наводить діло милосердя для тіла, яким є зодягнути нагого. Воно сягає первісних часів, коли Адам і Єва, згрішивши, відчули сором та намагалися сховатися від Бога. Господь, хоч і покарав їх, але дав їм одяг, тобто, подолав сором і повернув гідність. Коли ж поглянемо на Божого Сина на хресті, бачимо Його нагого, адже солдати розділили між собою Його одяг.

«На хресті до крайнощів об’являється співучасть Ісуса з усіма тими, які втратили гідність, будучи позбавленими необхідного. Оскільки Церква покликана бути “Христовою ризою”, щоб зодягнути свого Господа, так само вона заанґажована в те, щоб ставати солідарною з усіма нагими землі, щоб вони наново здобули свою гідність, якої вони були позбавлені», – пише Єпископ Риму, додаючи, що Христові слова «Я був нагий, і ви мене зодягнули» зобов’язують «не відвертати обличчя від нових форм бідності та виключення, що не дають людям гідно жити».

Як зауважує Папа, сьогодні існує чимало ситуацій, в яких «можемо повернути людям гідність й дати їм змогу жити по-людськи». Відсутність праці чи несправедлива зарплата, неможливість мати помешкання, дискримінація, визискування, особливо, дітей, що «зазнають різного роду насильство»…

«Соціальний вимір милосердя вимагає не залишатися інертними й викорінювати байдужість і лицемірство, аби плани й проекти не залишалися мертвою літерою. Нехай же Святий Дух допоможе нам завжди бути готовими дієво й безкорисливо зробити свій вклад у те, щоб справедливість і гідне життя не залишалися принагідними словами, але були конкретним заанґажуванням тих, які хочуть свідчити присутність Божого Царства» (ММ 19), – побажав Святіший Отець.