«Співчуття живого Бога». Патріарх Вартоломей І про «Amoris laetitia»

«Коли говоримо про Бога, то використовуємо описові слова притаманні любові. І коли говоримо про любов, то фундаментальний вимір, який їй присвоюємо є божественний. Саме тому святий Іван, апостол любові, визначає Бога як Любов (пор. Ів. 4, 8)», – цими словами розпочинається стаття Його Святості Вартоломея І, Православного Константинопольського Патріарха, що побачила світ у щоденному ватиканському виданні «L’osservatore Romano», в якій автор коментує деякі аспекти папського Апостольського Напоумлення «Amoris laetitia».

Патріарх Вартоломей І зазначив, що папський документ був опублікований приблизно у той час, коли Патріарх разом із Папою Франциском відвідали грецький острів Лесбос, щоб виявити свою солідарність із біженцями, які прибули з Близького Сходу. На думку автора, Апостольське Напоумлення на тему «радості любові» заторкує важливі теми сімейного життя та любові, які не є повністю відокремленими від теми біженців, адже, відвідуючи тих, які втекли від війни і потрапили на острів Лесбос, вразив той факт, що більшість осіб були самотні, тобто без своїх сімей, які були розбиті ворожнечею та насильством.

Далі автор підкреслив, що папське Напоумлення «Amoris laetitia» стосується серця самої любові та сім’ї, немов торкається серця кожної живої особи на цій землі, адже заторкує фундаментальні питання про приналежність та єдність. Документ говорить про виклики подружжя і розлучення, про статевість та виховання дітей, що є основними питаннями, які стосуються тієї святої містерії, якою є людське життя.

Протягом останніх місяців з’явилось чимало коментарів та оцінок цього важливого документу. Немало людей ставлять собі запитання про те, чи доктрина подружжя розвинулась чи була захищена, чи душпастирські питання у цій матерії були змінені чи вирішені, чи нормативна база християнського подружжя була посилена чи пом’якшена?! Однак, приготовляючись до радісного празника Христового Різдва, важливо зазначити, що «Радість Любові» не є лише збіркою моральних та канонічних норм, що вийшли з-під пера людини, але, насамперед, вказує нам на любов та співчуття Господа Бога.

В минулому багато людей перебували у страху від думки про те, що Небесний Отець, в якийсь спосіб, керує людською поведінкою, диктуючи те, що людина повинна чинити і як поводитись. Але, як наголосив Патріарх Вартоломей І, насправді, є зовсім навпаки. І саме церковні провідники мають обов’язок пригадувати як самим собі, так і повіреним їхній опіці вірним, що Бог є Життям, Любов’ю та Світлом. Саме ці слова так часто підкреслює Святіший Отець Франциск у своєму Апостольському Напоумленні про радість любові, розглядаючи досвід та виклики сучасного суспільства, щоб, таким чином, окреслити духовність подружнього життя для сучасного світу.

Як підкреслив Константинопольський Патріарх, Святі Отці не боялись відкрито та щиро говорити про християнське життя, але їхньою відправною точкою завжди була милосердна та спасаюча Божа благодать, що охоплює кожну особу без винятку. «Насправді, в перші місяці Ювілею Милосердя, було дуже доречним, що Папа Франциск зустрівся із зневіреними родинами біженців, що перебувають у Греції, як також обійняв родини, які перебувають під Його душпастирською опікою в цілому світі», – пише Патріарх Вартоломей І, вказуючи на важливість Апостольського Послання «Радість Любові». На думку автора, цим документом Святіший Отець не лише прикликав милосердну любов та співчуття Господа Бога, зокрема на тих найбільш зранених, але також спонукав людей, зокрема тих, які прочитали цей папський документ, особисто відповісти Милосердному Богові.

«Закінчення Папського Напоумлення є, отже, також і нашим підсумком та роздумами: «Те, що нам було обіцяне є більшим від того, ніж ми можемо собі уявити. Ніколи не втрачаймо надії з приводу наших обмежень, і ніколи не переставаймо шукати тієї повноти любові та єдності, на яку нам вказує Бог», – закінчив свою статтю Константинопольський Патріарх.