Папа: Хто отримав змогу вчитися, той отримав також відповідальність

Сучасній концепції інтелектуала, зосередженого на самореалізації, часто не зважаючи на ближнього, слід протиставити більш солідарну модель, що трудиться на користь спільного добра та миру. Таку думку Святіший Отець Франциск висловив, зустрічаючись у четвер, 1 грудня 2016 р., з учасниками IV Міжнародного конгресу душпастирства іноземних студентів. Цю зустріч, що відбувається від 28 листопада до 2 грудня на тему «Evangelii Gaudium Папи Франциска та моральні виклики інтелектуального світу міжнародних студентів, прямуючи до здоровішого суспільства», організувала Папська Рада душпастирства мігрантів і подорожуючих.

Зосередившись на аспектові «будування здоровішого і гуманнішого суспільства», Глава Католицької Церкви наголосив, що дуже важливо, аби «нові покоління рухалися в цьому напрямку, почувалися відповідальними за дійсність, в якій живуть, відчули себе будівничими майбутнього». «В наш час, – сказав він, – моральні виклики, що стоять перед нами, є численними й не завжди просто боротися утвердження істини та цінності, насамперед тоді, коли ви молоді. Але з Божою допомогою, зі щирим бажанням чинити добро, можливо подолати будь-які перешкоди».

Як зауважив Папа, «сучасній концепції інтелектуала, зосередженого на самореалізації та шуканні особистого визнання, часто не зважаючи на ближнього», слід протиставити «солідарнішу модель». І лише тоді «інтелектуальний світ буде здатним» будувати здоровіше суспільство. «Хто володіє даром мати змогу вчитися, той отримав також і відповідальність за добро людства, має також відповідальність служити для добра людства», – сказав Святіший Отець, додаючи:

«Знання – це упривілейований шлях для цілісного розвитку суспільства;  бути студентом в країн, відмінній від рідної, в іншому культурному горизонті, дає змогу навчитися нових мов, звичаїв і традицій. Це дозволяє поглянути на світ з іншої перспективи та без страху відкриватися на іншу й відмінну особу».

Зазначивши, що академічне середовище є упривілейованим місцем для «становлення сумлінь, чутливих до солідарнішого розвитку й для того, щоб провадити євангелізаційну діяльність у міждисциплінарний та інтегральний спосіб», Папа закликав викладачів «вливати в серця молоді любов до Євангелія, радість конкретного життя ним і бажання звіщати його іншим». Адже важливо, щоб «період, проведений закордоном, став нагодою для загальнолюдського й культурного зростання». Необхідним є виховання, що «навчить критично мислити та запропонує шлях дозрівання у цінностях».

«Особисте й культурне збагачення дає змогу молоді легше включитися у світ праці, забезпечуючи собі місце в громаді й стаючи її інтегральною частиною. Суспільство, у свою чергу, покликане надати молодим поколінням дійсні можливості зайнятості, запобігаючи так званій “втечі мізків”. Якщо хтось вільно обирає виїхати на навчання і працю закордон, це добра і плідна річ, але болючим є, коли приготована молодь змушена залишити свою країну через відсутність адекватних можливостей для включення», – підкреслив Святіший Отець.