2016-10-31 19:34:00

Спільна декларація з нагоди спільного католицько-лютеранського спогадування Реформації


Наприкінці екуменічного богослуження, що відбулося 31 жовтня 2016 р. в лютеранському катедральному соборі в Лунді, Швеція, Папа Франциск та єпископ Муніб Юнан, Президент Всесвітньої Лютеранської Федерації, підписали наступну спільну декларацію:

СПІЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ
з нагоди спільного католицько-лютеранського спогадування Реформації
Лунд, 31 жовтня 2016

«У мені перебувайте, а я – у вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме на виноградній лозі, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені» (Ів 15,4).

Із вдячним серцем

Цією Спільною Декларацією висловлюємо радісну вдячність Богові за ці хвилини спільної молитви в катедральному соборі Лунду, якою розпочинаємо рік, в якому відзначаємо п’ятсотріччя Реформації. П’ятдесят років постійного і плідного екуменічного діалогу між католиками і лютеранами допомогли нам подолати багато відмінностей і поглибити зрозуміння та довір’я між нами. Одночасно, ми наблизилися одні до одних через спільне служіння ближньому, часто в обставинах страждання й переслідування. Через діалог і спільне свідчення ми вже не чужі одні одним. Більше того, ми навчилися, що те, що нас єднає, є більшим від того, що розділяє.

Від конфлікту до сопричастя

Щиро дякуючи за духовні й богословські дари, отримані завдяки Реформації, визнаємо і засуджуємо перед Христом той факт, що лютерани й католики поранили видиму єдність Церкви. Богословські відмінності супроводжувалися пересудами і конфліктами, а релігія використовувалася в політичних цілях. Наша спільна віра в Ісуса Христа й наше Хрищення вимагають від нас щоденного навернення, завдяки якому відкидаємо історичні сварки і конфлікти, які стоять на перешкоді таїнству примирення. В той час, як минуле неможливо змінити, пам’ять і спосіб пам’ятання можна перемінити. Молімося за зцілення наших ран і пам’яті, що притемнюють наше бачення одні одних. Категорично відкидаємо будь-які прояви ненависті й насильства, минулі й теперішні, особливо скоєні в ім’я релігії. Сьогодні слухаємо Божий наказ відкласти будь-які конфлікти. Визнаємо, що завдяки благодаті ми були визволені для того, щоб прямувати до сопричастя, до якого Бог постійно нас кличе.

Наше заанґажування у спільне свідчення

Переступаючи через ті історичні події, що тяжіють над нами, зобов’язуємося спільно свідчити милосердну Божу благодать, об’явлену у розп’ятому й воскреслому Христі. Усвідомлюючи, що те, якими є наші стосунки, впливає на наше свідчення Євангелія, зобов’язуємося ще більше зростати у сопричасті, вкоріненому в Хрищенні, намагаючись усувати перешкоди, які ще залишилися і заважають нам досягнути повну єдність. Христос бажає, щоби ми були одно, аби світ увірував (пор. Ів 17,21).

Чимало членів наших спільнот прагнуть приймати Євхаристію при одному вівтарі, як конкретне вираження повної єдності. Відчуваємо біль тих, які розділяють все своє життя, але не можуть розділити відкупительну присутність Бога в Євхаристійній трапезі. Визнаємо нашу спільну душпастирську відповідальність за те, щоб дати відповідь на духовні спрагу й голод нашого люду, щоб бути одним у Христі. Палко прагнемо, щоб ця рана на Христовому Тілі була оздоровлена. Такою є мета наших екуменічних зусиль, які бажаємо продовжувати, також оновивши наше заанґажування в богословський діалог.

Просимо Господа Бога, щоб католики і лютерани вміли спільно свідчити Євангеліє Ісуса Христа, запрошуючи людство почути й прийняти добру новину про спасенну Божу дію. Просимо в Бога натхнення, заохочення та сил для того, щоб ми могли й надалі прямувати вперед шляхом служіння, захищаючи гідність і права людей, особливо, бідних, трудячись задля справедливості й відкидаючи будь-які форми насильства. Бог кличе нас ставати ближніми для тих, які прагнуть гідності, справедливості, миру й примирення. Ми сьогодні особливо підносимо наш голос за те, щоб покласти край насильству й екстремізму, що заторкують багато країн та спільнот і безліч наших сестер і братів у Христі. Закликаємо лютеран і католиків спільно трудитися над тим, щоб приймати чужинців, поспішати з допомогою тим, які змушені втікати через війни і переслідування, захищати права біженців та тих, хто шукає притулку.

Більше, ніж будь-коли, сьогодні ми розуміємо, що наше спільне служіння у світі повинно поширитися на все створіння, яке страждає від визискування та наслідків ненаситної жадібності. Визнаємо право всіх майбутніх поколінь втішатися світом, Божим ділом, в усьому його потенціалі й красі. Молимося за переміну сердець та умів, яке приведе до сповненого любові та відповідального дбання про створіння.

Одне в Христі

При цій слушній нагоді висловлюємо нашу вдячність братам і сестрам з різних всесвітніх християнських об’єднань та асоціацій, тут присутнім, що єднаються з нами в молитві. Оновлюючи наше заанґажування у прямування від конфлікту до сопричастя, чинимо це, як члени одного Христового Тіла, до якого ми включені Хрищенням. Запрошуємо наших екуменічних партнерів пригадувати нам про наші зобов’язання та підтримувати нас. Просимо їх неустанно молитися за нас, прямувати вперед разом з нами, підтримувати нас у дотримуванні молитовних зобов’язань, які ми сьогодні висловили.

Заклик до католиків і лютеран усього світу

Закликаємо всі католицькі і лютеранські парафії та спільноти бути відважними та креативними, радісними й сповненими надії у своєму заанґажуванні продовжувати великий шлях, що нас чекає. Божественний дар єдності між нами, а не конфлікти минулого, будуть курувати нашою співпрацею та поглиблять нашу солідарність. Єднаючись у вірі з Христом, разом молячись та слухаючи одні одних, живучи Христовою любов’ю у наших взаєминах, ми, католики й лютерани, відкриваємося на силу Триєдиного Бога. Вкорінені у Христі й даючи Йому свідчення, оновляємо нашу рішучість ставати вістунами безмежної Божою любові до всього людства.








All the contents on this site are copyrighted ©.