Кардинал Паролін про Івана Павла І, боротьбу з тероризмом і Церкву в Китаї

«Зразковим пастирем», що ступав слідами Собору та «свідком милосердної Божої любові» кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Апостольської Столиці, назвав Папу Івана Павла І напередодні свого візиту до його батьківщини – містечка Канале-д’Аґордо в північно італійському регіоні Венето. Там у п’ятницю, 26 серпня 2016 р., відбудеться відкриття нового музею на честь Альбіно Лучані, що збігатиметься із 38 річницею його обрання на Петрове служіння.

Крім того, в інтерв’ю для суспільно-християнського часопису «Avvenire», кардинал Паролін також заторкнув різні теми, які стосуються міжнародної політики. Говорячи ж про «надзвичайну актуальність» постаті Івана Павла І, він підкреслив: «Під час свого короткого понтифікату він з ефективністю поставив у центрі любов до Бога і до ближнього та діла милосердя, своїми жестами і словами він ступав шляхами, відкритими Другим Ватиканським Собором, у вірності Євангелію. Ними, зокрема, є церковна убогість, колегіальність, як також шукання єдності з православними братами та мир».

Переходячи до розгляду актуальних викликів, мова пішла про питання, пов’язані з тероризмом, який, за словами Папи Франциска, є проявом «поетапної війни». Як пояснив Державний Секретар Святого Престолу, Папа наполягає на тому, що не слід говорити про релігійну війну, бо саме цього бажають бойовики ІД, і ми не повинні потрапити «в їхню пастку». Відповідаючи на критику діалогового підходу Святішого Отця, він наголосив, що для діалогу не існує альтернативи.

«Критикувати чи відкидати діалог між релігіями, як наївний ідеалізм мені здається знаком надмірного песимізму і це є також небезпечним», – стверджує кардинал Паролін, додаючи, що саме «простота й відвага, з якими Папа ставить на перше місце діалог і зустріч, викликали у численних політичних та релігійних лідерів бажання нав’язати з ним контакти та краще пізнати діяльність Святого Престолу та Католицької Церкви у світі».

Ділячись думками про мученицькі християнські громади Близького Сходу, найближчий співробітник Святішого Отця зазначив, що «християнським способом допомогти їм є, насамперед, пам’ятати про них» та виявляти щодо них «конкретну солідарність». Солідарність, за його словами, стосується також і явища міграції. І якщо країна має право «вживати юридичні заходи для того, щоб захистити свою культурну ідентичність, пов’язану з християнством, ці заходи повинні бути сформованими в дусі любові та милосердя до кожної людської особи, починаючи від тих, які цього найбільше потребують».

Остання частина інтерв’ю була присвячена делікатному питанню діалогу між Апостольською Столицею та Китаєм. За словами Державного Секретаря, «контакти й надалі відбуваються в дусі доброї волі обох сторін. Апостольській Столиці особливо лежить на серці те, щоб китайські католики могли позитивно переживати свою приналежність до Церкви, й, одночасно, бути добрими громадянами і робити свій внесок у зміцнення гармонії в усьому китайському суспільстві».

Як підкреслив кардинал Паролін, твердження про існування «двох відмінних Церков: однієї, що вірна Папі, та другої, що підпорядкована урядові», не є правильним, мова йде про «дві спільноти, кожна з яких бажає жити в повному сопричасті з Наступником святого Петра». І бажанням Апостольської Столиці та Папи Франциска є те, щоб в «недалекому майбутньому побачити, як ці дві спільноти примирилися», щоб «приймати й дарувати милосердя задля спільного і дійсно вірогідного свідчення Євангелія», щоб подолавши «напруження та поділи минулого», католики змогли «написати нову сторінку історії Церкви в Китаї».