Хроніка перебування Папи Франциска на грецькому острові Лесбос

Відвідини табору біженців Морія на грецькому острові Лесбос були дуже хвилюючими, як для самого Папи Франциска, так і для тих мігрантів та біженців, з якими він мав можливість зустрітись.

Святіший Отець прибув мікроавтобусом до табору біженців «Mòria refugee camp» після приватної зустрічі з Прем’єр-міністром Греції Алексісом Ципрасом, яка відбулась в аеропорту відразу після приїзду Папи.

У цих кількагодинних відвідинах біженців та мігрантів на грецькому острові Лесбос Вселенського Архиєрея Франциска супроводили Глава Константинопольської Православної Церкви Патріарх Вартоломей І, Глава Елладської Православної Церкви архиєпископ Єронім ІІ та єпископ Франґіскос Папаманоліс, ОБМкап., Президент Єпископської Конференції Греції.

У цьому таборі тепер перебуває понад 2500 осіб, які очікують визнання свого статусу. Після недавно підписаної угоди між Європейським Союзом і Туреччиною, табір фактично перетворився в центр примусової затримки. Відповідно до згаданої угоди, біженці та мігранти, яким відмовлено у визнанні статусу біженців, повинні бути депортовані до Туреччини.

Насамперед Папу Франциска очікували понад 150 юних біженців, які втратили батьків на війні. Вони тримали в руках транспаранти, вручну написані англійської мовою: «Папа – наша надія», «Греція – дякуємо; Європо – просимо!», «Християни Пакистану вітають Папу», «Потребуємо допомоги» та багато інших.

 Святіший Отець пригортав цих сиріток, розмовляв з ними, розглядав малюнки, які вони йому дарували – більшість з них була про подорож морем. Папа сказав, що збереже ці малюнки, а під час повернення до Ватикану, покаже їх журналістам.

Більшість жінок, які втратили чоловіків на війні, були мусульманками, які не могли доторкнутись до Папи і тільки кланялись йому, а він відповідав їм взаємним поклоном.

Святіший Отець з великою увагою та співчуттям слухав драматичні розповіді біженців: «Ми із Сирії!», «Мою родину викрали!», «Я з Іраку, мені простріли ногу!» Біженець-християнин із сльозами кидається до ніг Папи, благаючи благословити його. Хлопчик хоче якоїсь пам’ятки про цю зустріч і Папа дарує йому вервицю. Дівчинка, плачучи, стає навколішки перед Святішим Отцем, потім – старенький чоловік. Присутні скандують: «Свобода, свобода!», «Допоможи нам!».  Повторюють, що незважаючи на релігійні відмінності, дуже раді зустрічі з Папою. На закінчення групка дітей виконує пісню.

Під наметом, де звичайно відбувається реєстрація біженців, Папа Франциск, Патріарх Вартоломей І та архиєпископ Єронім ІІ виголошують короткі промови.

Глава Елладської Православної Церкви підкреслює, що присутність Папи на території Грецької Церкви має дуже важливе значення для спільного свідчення «перед усім світом – християнським і нехристиянським – трагедії сучасної кризи біженців». Він подякував також і Патріархові Вартоломею за те, що, «як перший у православ’ї» приєднує свою молитву,  «щоб голос Церков наново залунав ще з більшою силою та був вислуханий»

Архиєпископ Єронім ІІ висловив сподівання, що на цьому грецькому острові розпочнеться новий всесвітній рух усвідомлення необхідності змінити таке становище з боку тих, в руках яких лежить відповідальність за долю народів, щоб кожній домівці, кожній сім’ї та кожній людині був привернений спокій та безпека.

«Ми прибули сюди, щоб подивитись вам в очі, почути ваші голоси, подати вам руку і сказати, що ми про вами турбуємось і що світ про вас не забув, – сказав Вселенський Патріарх Вартоломей І. – Ми знаємо, що ви прибули з територій воєнних дій, голоду й страждань, що ваші серця переповнені неспокоєм за ваші родини і що ви шукаєте захисті та світлішого майбутнього». Він закликав до молитви, що конфлікт на Близькому Сході якнайшвидше припинилась війна і настав бажаний мир. Вартоломей І згадав драматичну ситуацію християн та інших релігійний та етнічних меншостей, про яких потрібно негайно подбати, щоб вони не переслати існувати. «Мир не є кінцем історії, але початком історії, зв’язаної з майбутнім» – зауважив константинопільський Патріарх.

Папа Франциск звернувся до біженців із закликом не втрачати надії. Він сказав: «Сьогодні хочу залишити вам наступне послання: не втрачайте надії! Найбільший дар, яким можемо взаємно обдарувати один одного – це любов: милосердний погляд, готовність вислухати та зрозуміти один одного, слово підбадьорення, молитва. Ви можете ділитися цим даром одні з одними. Ми, християни, любимо розповідати епізод про Милосердного Самарянина, чужинця, який, побачивши потребуючу людину, негайно зупинився, щоб їй допомогти. Для нас це притча, що стосується Божого милосердя і звернена до нас усіх. Бог є Милосердним! Після виголошення промов Вселенський Архиєрей Франциск, Глава Константинопольської Православної Церкви Патріарх Вартоломей І та Глава Елладської Православної Церкви архиєпископ Єронім ІІ підписали спільну декларацію

В обіді разом з Главами Церков брали участь вісім представників біженців та три перекладачі.

Далі Папа, Патріарх та Архиєпископ від’їхали до порту, де відбулась зустріч з мешканцями міста та невеликою місцевою католицькою спільнотою. Складовою частиною зустрічі була молитва за жертви міграції – за біженців, які загинули на морі, намагаючись дістатись до Європи. Після хвилини мовчання Глави Церков отримали з рук дітей лаврові вінки, які кинули в море.

Повернувшись до аеропорту Папа Франциск мав короткі приватні зустрічі з православними предстоятелями та знову зустрівся з Прем’єр-міністром Ципрасом.

Після церемонії прощання, яка відбулась о 15:30 місцевого часу, що збігається з київським, Папа відлетів до Риму, прибувши на міжнародний аеропорт Чіампіно, як було передбачено, о 16:30 римського часу. На шляху з аеропорту до Ватикану Святіший Отець, за звичаєм, відвідав базиліку Santa Maria Maggiore,  де помолився перед чудотворним образом Пресвятої Богородиці «Спасіння римського люду», дякуючи Їй за успішну подорож до Греції.

Разом із Святішим Отцем до Риму прилетіли три родини біженців-мусульман, які прибули до таборів на Лесбосі ще перед підписанням угоди між Євросоюзом і Туреччиною. Ініціативу Папи здійснено завдяки переговорам між Державним Секретаріатом Апостольської Столиці та відповідними компетентними органами Італії та Греції. Початкову гостинність трьом родинам забезпечить Спільнота святого Еґідія, а утримання надасть Ватикан.