Синодальні хроніки (2) Висвітлення діяльності XIV Звичайної Загальної Асамблеї Синоду Єпископів

Триває Синод Єпископів католицької Церкви, який розглядає тему покликання і місії сім’ї в сучасному світі. У п’ятницю наново розпочались пленарні засідання, які випереджували обговорення та дискусії, що проводились у 13 робочих групах, зібраних за мовним принципом: чотири англійські, по три французькі та італійські, дві іспанські та одна німецька. До мовних груп належать не тільки Отці Синоду, але й подружні пари, що беруть участь як спостерігачі. Незважаючи на спільну мову, групи відзначались великою культурною різноманітністю. Завдяки цьому єпископи могли краще усвідомити насправді вселенський характер Синоду, який не може посилатись тільки на проблеми західної цивілізації.

На думку єпископа Ніколаса Джомо з Демократичної Республіки Конго, африканська Церква цього року краще приготована до дебатів, ніж на минулорічному Синоді. Африка є самобутнім континентом, що має особливі душпастирські проблеми, і цим вони діляться з Отцями Синоду.

Під час четвертого пленарного засідання, на якому Папа звернувся із закликом до молитви мир на Близькому Сході та в Африці, були представлені доповіді всіх мовних груп, що стосувались першої частини Робочого документу, присвяченого розглядові викликів, які стоять перед сім’ями.  У доповідях йшлось про конкретні додатки та пропозиції змін, що стосувались Робочого документу. Зміст цих звітів увійде в заключний документ Синоду. Його опрацює редакційний комітет, призначений Святішим Отцем.

Отці Синоду наголошують на потребі більше висвітлити красу та життєдайність сім’ї, яка ґрунтується на нерозривному подружньому зв’язку чоловіка й жінки, на її ролі, як школи гуманності, що зміцнює все суспільство. Зауважено, що заключний документ повинен відображати прагнення Церкви давати сім’ям надію та довір’я, не заперечуючи існуючі труднощі чи проблеми.

Учасники Синоду зосереджувались також на питанні душпастирства сімей. Криза сімей часто викликана кризою віри, а це, можливо, пов’язане з недостатнім навчанням віри.

Під час дискусій у мовних групах звернено увагу на гендерну ідеологію та ризики, пов’язані з її поширенням та нав’язуванням. Ішла також і про роль, яку в родині відіграють літні люди, як теж і люди з фізичними чи психічними вадами.

Запропоновано поглибити біоетику, невпорядкований розвиток якої може мати шкідливі наслідки для людського життя. Висловлено пропозицію включити в підсумковий документ асамблеї розповіді про зразкове і святе сімейне життя, додати біблійні цитати, звернути увагу на емоційне виховання в родині, на вплив новітніх технологій, зокрема Інтернету, на молодь та сімейне життя.