2015-09-22 14:34:00

Папа: Матір Милосердя заохочує нас мати очі та серце, відкриті на інших


«Божа присутність в нашому житті ніколи не залишає нас у спокої, але спонукає постійно бути в русі», – зазначив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси в базиліці Пресвятої Богородиці Милосердя дель-Кобре, яку він відслужив у останній день переьування на Кубі. Коментуючи євангельську розповідь про те, як Діва Марія, зачавши Божого Сина, поспішила до Своєї родички Єлизавети, яка також очікувала народження первістка, він зауважив, що цей євангельський уривок ставить нас перед обличчям «динамізму, який зроджує Господь Бог,  щоразу, коли нас відвідує».

Святіший Отець зауважив, що юна Марія, перша Христова учениця, отримавши вістку про те, що стане матір’ю Спасителя, не вважала, «що є невідомо ким і що тепер всі повинні би прийти, щоб їй допомагати або служити», але навпаки, «вийшла зі свого дому і пішла, щоб послужити». Радість, «яка випливає з усвідомлення того що Бог є з нами», спонукає нас ділитися нею «в служінні та самопосвяті». Марія, як каже Святе Письмо, швидко пустилася в дорогу, але при цьому спокійним і рішучим кроком. «Ні надмірно схвильована, ані не заспана», Вона поспішала до своєї родички, щоби послужити тій, яка в похилому віці була при надії.

«І від того першого дня це було Її характерною ознакою. Вона була жінкою, Яка відвідала багатьох чоловіків та жінок, дітей та похилих віком, молодь. Вона зуміла відвідувати та супроводжувати численні наші народи в період “драматичної вагітності”, захищаючи у боротьбі тих, які страждали, обороняючи права своїх дітей. І тепер, – підкреслив Глава Католицької Церкви, – Вона не перестає нести нам Слово життя – Свого Сина і нашого Господа».

Наступник святого Петра відзначив, що й кубинські землі зазнали Її материнських відвідин, що місцевий народ формувався і зростав у набожності до Пречистої Діви Милосердя. «Це сто років тому підтвердили також ваші співгромадяни, – додав Папа, звертаючись до кубинців, – які просили Папу Венедикта XV проголосити Пресвяту Богородицю Милосердя Небесною Покровителькою Куби».

«У цьому санктуарії, який зберігає пам’ять святого Боговірного люду, що звершує своє паломництво на Кубі, Марію вшановують, як Матір Милосердя. Звідси вона оберігає наше коріння, нашу ідентичність, щоб ми не заблукали на стежках безнадії», – вів далі Святіший Отець, підкресливши, що «душа кубинського народу» була сформована серед болю і випробувань, які, однак, «не змогли погасити віру», яка тривала завдяки численним бабусям, «які зробили все можливе, щоб в домашній щоденності зберегти присутність Бога». «Бабусі, матері, багато інших людей, – додав він, – які з лагідністю та любов’ю були знаками Божих відвідин, сміливості та віри для своїх внуків, у своїх родинах. Вони зуміли утримувати відкритою малу, немов гірчичне зерно, щілинку, через яку Святий Дух безперервно супроводжував серцебиття цього народу».

Пригадавши про покликання «день-за-днем» оновлювати свою віру та наслідувати Марію, Матір Милосердя, Папа закликав вірних мати «очі та серце, відкриті на інших». «Наша революція здійснюється через лагідність, – сказав він, – через радість, яка завжди перемінюється в близькість, яка завжди стає співчуттям, спонукаючи нас входити у життя інших, аби їм послужити». Святіший Отець додав, що віра спонукає нас виходити назустріч ближнім, «щоб розділити радощі та болі, сподівання та розчарування», вміти плакати з тим, хто плаче, і втішатися радощами ближніх.

«Як Марія, ми хочемо бути Церквою, яка служить, яка виходить з дому, виходить зі своїх храмів та захристій, щоби супроводжувати життя, підтримувати надію, бути знаком єдності. Подібно до Марії, Матері Милосердя, ми хочемо бути Церквою, яка виходить з дому, щоби прокладати мости, розбивати мури та сіяти примирення», – додав Папа, підсумовуючи, що саме це є нашим «найбільшим багатством і найкращою спадщиною, яку можемо залишити».








All the contents on this site are copyrighted ©.