Папа Франциск: Церква є Матір’ю, а не суворою організацією, позбавленою людського тепла

Церква є Матір’ю, яка народжує нас через Святе Таїнство Хрищення та вирощує і виховує нас у своїй спільноті; вона не є звичайною суворою організацією, позбавленою людського тепла. Своє материнство Церква повинна виявляти у наставленні покори, доброти, прощення та ніжності. Такими були провідні думки Папи Франциска у проповіді під час ранкової Святої Меси у вівторок, 15 вересня 2015 року, у каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти», де він проживає.

Вселенський Архиєрей побудував свою проповідь на євангельському уривкові, де розповідається, як Ісус Христос, повисши на хресному дереві, передав Пресвяту Богородицю в опіку Своєму апостолові Іванові, одночасно, ввіряючи Свого улюбленого учня материнській опіці Своєї Пречистої Матері. «Ісус не залишає нас сиротами, ми маємо Матір, яка нас оберігає», – мовив Єпископ Риму, додаючи, що материнство Пресвятої Богородиці поширюється не лише на апостола Івана, але на все людство.

Проповідник, серед іншого, також наголосив, що особливо в наш час дуже важливе розуміння, що Спаситель не залишив нас сиротами, що Він дав нам за матір Свою Маму. Це повинно сповнювати нас гордістю, адже ми маємо Матір, Яка завжди з нами, постійно нами піклується та захищає, допомагає нам, зокрема, у важких життєвих хвилинах. У час життєвих труднощів та негараздів, як навчають монахи християнського Сходу, потрібно завжди шукати порятунку під покровом Пресвятої Богородиці, а Вона нас, без сумніву, прийме та охоронить і нами заопікується.

Далі Святіший Отець наголосив: «Церква є земною матір’ю, вона не є організацією, позбавленою людського тепла». Материнство Церкви має своє джерело у материнстві Пресвятої Богородиці. А де є материнство, там є життя, радість, мир.  Мати Марія та Мати Церква завжди з ніжністю та любов’ю ставляться до своїх дітей. Якщо позбавимо Церкву материнського аспекту, то залишиться лише строгість та дисциплінарні правила. Натомість Церква – це любляча Матір, яка приймає своїх дітей, виявляючи своє материнство у наставленні покори, прийняття, вирозуміння, доброти, прощення та ніжності.