Повчання Папи Франциска – компас для вихователів (52)

Гортаючи книжку «Виховувати: вимога і захоплення. Виклики для вихователів-християн», в якій опублікований цикл конференцій про християнське виховання, які кардинал Берґольйо (теперішній Папа Франциск) провів у Буенос-Айресі 1999 року, і які, зовсім не втративши своєї актуальності, книжка вже перекладені на багато мов світу, розпочинаємо п’ятий і останній розділ, що має назву: «Віддати все для виховання».

«В житті існують хвилини – їх небагато, але вони є істотними, – коли потрібно прийняти критичні, всеохоплюючі та фундаментальні рішення, пише він.  Критичні, бо вони знаходяться саме на межі між закладом і програшем, між надією і лихом, між життям і смертю. Всеохоплюючі, бо не стосуються якогось окремого життєвого аспекту, заздалегідь підготованих питань чи необов’язкового виклику, окремої ділянки дійсності, але визначають життя у його повноті і протягом довгого періоду. Що більше: вони поглиблюють ідентичність кожної особи. Відбуваються не тільки у часі, але формують наше перебування, як у часі, так і наше існування. Тому вони є також і фундаментальними. Творять основи способу життя, бачити себе самих та представляти себе світові та ближнім, визначати ставлення до можливого майбутнього».

Архиєпископ-митрополит Буенос-Айрес без вагання ствердив, що не тільки християнські вихователі, не тільки вчителі католицьких освітніх закладів, але кожна людина доброї волі повинна прийняти критичне, всеохоплююче та фундаментальне рішення, щоб світ, у якому живемо, навчившись від безлічі болісних досвідів, які, як здається, останніми десятиріччями не оминули жодної країни, став на новий шлях, бо у протилежному випадку будемо свідками того, як більшість країн дедалі більше порине у прірву злиденності, хаосу, втрати людських і релігійних цінностей та розпаду суспільства.

Далі кардинал Хорхе Маріо Берґольйо говорить про оновлену й відважну надію, про Боже місто у віковій історії людства. Це й буде темою наших зустрічей наступними вівторками.