Папа: не обмежуватися спогадуванням, але входити в глибину таїнства пасхальних подій

Іноді темрява настільки проникає в душу, що здається, ніби вже нічого неможливо зробити, але саме у цій пітьмі Ісус запалює полум’я Божої любові. На це, як на суть таїнства Пасхи вказав Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 1 квітня 2015 р., присвятивши своє повчання Пасхальному Триденню, яке є спомином Христових страстей, смерті і воскресіння, «що є вершиною літургійного року та вершиною нашого християнського життя».

Пасхальне Тридення розпочинається спомином Тайної Вечері, коли Ісус «напередодні Своїх страстей приніс у жертву Отцеві Свої тіло і кров під видами хліба і вина, даючи їх на поживу апостолам, наказавши їм приносити цю жертву на спомин про Нього». Святіший Отець звернув увагу на те, що Євангелія, розповідаючи про ці події, пригадуючи про вмивання ніг, «виражає значення Пресвятої Євхаристії ще під іншим аспектом». Вмиваючи, немов слуга, ноги Петрові й іншим апостолам, Ісус виявляє цим пророчим жестом «сенс Свого життя та страстей, яким є служіння Богові та ближнім».

За словами Наступника святого Петра, подібне стається під час Хрищення, коли Божа благодать обмиває нас із гріха, і під час участі в Пресвятій Євхаристії, коли «причащаємося Христа Слуги, щоб бути слухняними Його заповіді любові». «Якщо приступаємо до Причастя без щирої готовності вмивати ноги одні-одним, – додав він, – то ми не розпізнаємо Господнього Тіла».

Велика П’ятниця спонукає до роздумів над таїнством Христової смерті та споглядання Господнього хреста. Папа звернув увагу на слово, яке Ісус сказав в останні хвилини свого життя: «Звершилося!». Воно означає, що «звершилося діло спасіння, що всі Писання у любові Христа, заколеного Агнця, знаходять своє повне звершення». Цією жертвою Ісус «перемінив найбільшу тривогу в найбільшу любов».

«Протягом століть зустрічаємо чоловіків та жінок, які свідченням свого життя відображають промінь цієї досконалої, повної та незаплямленої любові», – наголосив Святіший Отець, пригадавши слова італійського священика Андреа Санторо, що був убитий в Туреччині, і який кілька днів перед смертю написав: «Я перебуваю тут, щоб жити між цими людьми й дати змогу Ісусові зробити те саме, позичивши Йому моє тіло... Лише жертвуючи своє тіло, стаємо здатними до спасіння».

Також і сьогодні, як зауважив Глава Католицької Церкви, існує багато чоловіків і жінок, «справжніх мучеників, які разом з Ісусом приносять у жертву своє життя, визнаючи віру». А «християнське свідчення аж до пролиття крові» також є служінням. «Як же прекрасно буде, – додав Папа, – коли наприкінці свого життя, з усіма нашими помилками та гріхами, але також – з добрими ділами, любов’ю до ближнього, зможемо, як Ісус, сказати: Звершилося! Напевно не з тією досконалістю, як Він, але сказати: Господи, я зробив усе, що міг: звершилося!».

Велика Субота – це день, коли Церква споглядає Христовий «відпочинок» у гробі «після переможної битви на хресті», який завершується Пасхальним Чуванням, коли святкуємо «Воскреслого Христа – центр та мету всесвіту й історії». «Іноді, здається, пітьма ночі проникає в душу, іноді думаємо, що вже нічого неможливо зробити, у серці не знаходимо більше сили, щоб любити... Але саме серед цієї темряви Христос запалює полум’я Божої любові: яскравий спалах розсіває пітьму й провіщає новий початок», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що «Христос переміг смерть, а разом з Ним – і ми», та закликав вірних «не обмежуватися простим спогадуванням» пасхальних подій, але входити в глибину таїнства.