Роздуми з нагоди Року богопосвяченого життя – 6

З нагоди Року богопосвяченого життя, проголошеного Папою Франциском, який розпочався 30 листопада 2014 р., і триватиме до 2 лютого 2016 року, тобто до празника Стрітення Господнього за григоріянським календарем, запрошуємо послухати чергову передачу, яку приготувала с. Марта Козак, Служебниця Непорочної Діви Марії:

Молодість – це час вибору і рішень. Саме від рішенняù прийнятого в молодості, залежить все майбутнє життя. Воно принесе або плоди щастя, або сльози розчарування. Вибрати свою дорогу, знайти своє покликання – саме такі запитання виникають перед молодими дівчатами і юнаками. Чи ти вже знаєш свою життєву дорогу? Чи погоджуєшся з Божими планами стосовно тебе? Твоє життя – найбільша цінність і ти не можеш його змарнувати.

Часто Ісус промовляє до нас через життєві обставини, інших, навіть незнайомих тобі, людей. І найбільша радість – це зуміти віднайти свою дорогу, почути Господній голос, яким Він звертається до нас.

Як кличе Бог? Якою є інтонація Його голосу, яким є дотик Його ласки? Ось як Він покликав одного з найбільших пророків Старого Завіту – Ісаю. Почувши голос Господа: «Кого б мені послати? Хто піде до мого народу?», Ісая, не задумуючись відповів: «Ось я, пошли мене!»(Іс 6,7).

Може так, як Він вибрав Пречисту Діву Марію: «Ввійшовши до неї, ангел сказав Їй: «Радуйся , благодатна, Господь з Тобою! Благословенна ти між жінками», а на Її здивування відповів:«Не бійся, Маріє! Ти знайшла ласку в Бога»(Лк 1,30). «Не бійся! Я зроблю вас ловцями людей», – такими словами Ісус промовляє до апостола Петра (Лк 5,10).

У подібний спосіб звертається Господь і до нас, сучасних людей. Часом покликання приходить несподівано, як грім серед ясного неба. Буває і так, що покликання стає наслідком всебічного аналізу, зважування всіх «за» і «проти», і остаточний вибір – це ніщо інше, як голос покликання.

У кожного своя дорога, якою провадить його Господь. Як немає двох однакових людей, так і немає однакових доріг. Святий Ігнатій з Лойолі приводить три основних етапи здійснення вибору. Перший – це духовне зворушення, коли Господь в якийсь спосіб звертає на Себе увагу. Другий – коли людина відчуває покликання завдяки діянню Святого Духа. Приходять роздуми, розміркування над життям і сильне бажання прийняти покликання. Третій етап – спокійний.

Це пора, коли відсутня будь-яка боротьба, людина ясно бачить, скільки добра принесе вибрана нею дорога. Дуже важливо не помилитися. Тому, було б дуже добре перед прийняттям остаточного рішення порадитись зі священиком чи зі своїм духовним наставником.

Покликання не приходить без бажання самої людини. Бог дає нам вибір, який ми робимо самі. Через деякий час може прийти відчуття, що я не зробила чи не зробив чогось дуже важливого у своєму житті, пройшов повз найдорогоцінніше. Тому найкращий вихід – з вдячністю прийняти покликання, яке посилає нам Господь.

Ось що розповідає Назарій про своє покликання:«Моє покликання прийшло несподівано. Одного дня я грав з друзями футбол на полі за храмом. Раптом м’яч опинився на церковному подвір'ї. Пішовши за ним, я побачив відкриті двері храму. Я заглянув до середини. Тиша і таємниче світло лампадок перед іконами. Це було неймовірне відчуття. Тоді я відчув, що Бог кличе мене служити Йому і людям.

Я, як кожна людина, прагнув любові, любові, яка дає можливість вірності. Але справжню любов може дати тільки Ісус Христос, бо завдяки єдності з Ним, Він робить нас здатними любити інших правдивою любов'ю. Я зрозумів, що Ісус Христос є нашою правдою, дорогою і життям. Сенсом мого життя стало священиче служіння.

Тепер, коли я іду до хворого, коли сповідаю, відправляю Божественну Літургію – думаю про те, як Ісус відпускав гріхи, оздоровлював, роздавав хліб, перемінював його у Своє тіло і вручав апостолам. Моє прагнення нести Ісуса Христа до всіх людей, які його ще не знають, з кожним днем стає все міцнішим».