«Хто вірує – той ніколи не самотній». Читання з енцикліки про віру (8)

«Християнська віра – це віра у Втілення Слова та Його воскресіння в тілі, це віра у Бога, Який став настільки близьким, що увійшов у нашу історію. Віра у Божого Сина, Який став людиною в Ісусі з Назарету, не віддаляє нас від дійсності, але дає нам змогу збагнути її глибше значення», – пише Папа в енцикліці про віру «Lumen Fidei», додаючи, що у світлі цієї співучасті у Христовому способі бачення, святий Павло описав життя віруючого: «Той, хто вірить, приймаючи дар віри, перемінюється у нове створіння, отримує нове буття – синівське буття, стаючи сином у Сині».

Святий Павло відкидає наставлення тих, які своїми вчинками хочуть здобути виправдання перед Богом. Така особа, навіть сповняючи заповіді та роблячи добрі діла, «ставить у центрі себе саму, не визнаючи того, що початком добра є Бог», тобто, сам бажає бути джерелом своєї праведності. Тоді діла такої людини стають марними, адже вона закривається у собі, віддаляючись від інших. Однак, «коли людина вважає, що віддаляючись від Бога, віднайде себе саму», її життя занепадає.

«Початком спасіння, – пояснює Святіший Отець, – є відкритість на щось, що нас випереджує, на початковий дар, який стверджує життя та оберігає в існуванні. Лише відкрившись на цей початок та визнавши його, можна перемінитися, дозволивши на те, щоб спасіння діяло у нас та вчиняло життя плідним, наповненим добрими плодами. Спасіння через віру полягає у тому, щоб визнавати першість Божого дару» (п. 19).

Бачимо, що нова логіка віри «зосереджена на Христі». Віра у Нього «спасає нас, тому що у Ньому життя радикально відкривається на Любов, яка нас випереджує і перемінює зсередини, яка діє в нас і разом з нами». «Христос зійшов на землю та воскрес із мертвих; Своїм Воплоченням та Воскресінням, Божий Син огорнув увесь шлях людини й перебуває у наших серцях через Святого Духа. Віра знає, що Бог став дуже близьким до нас, що Христос даний нам, як великий дар, який внутрішньо нас перемінює, перебуває в нас, даючи, таким чином, світло, яке просвічує початок і кінець життя, увесь період земної людської мандрівки».