До 130-ліття безгабітового Згромадження Сестер Серцянок

Цього року виповнюється 130 років чернечому безгабітовому Згромадженню Дочок Найчистішого Серця Пресвятої Діви Марії. Приналежних до нього черниць називають сестрами серцянками. Нещодавно дві монахині цього Згромадження, які служать в місті Житомирі, взяли участь в паломництві до Риму під час візиту ad Limina католицьких єпископів. Наш кореспондент Костянтин Чавага попросив сестру Юлію Ходаківську розповісти про історію Згромадження та пояснити, чому вони не носять чернечого одягу – габітів:

Восени 1943 року, під час Другої світової війни, за відмову публічно зректися католицької віри дві черниці - с. Алоїза (Ядвіга Ґано) і с. Андрія (Марія Оссаковська) – разом з вірними були спалені живцем у Любешові на Волині. Юлія Ходаківська розповіла, як склалася доля безгабітних монахинь з приходом радянської влади, а також про відродження Згромадження та про своє покликання:

Сестри серцянки так і не одягли габітів. Про те, як їх сприймають оточуючі, коли дізнаються, що вони монахині, сестра Юлія сказала:

Нині в Україні служать маже 60 сестер серцянок. З них лишень декілька пенсійного віку. А кандидаток до Згромадження більше, ніж у Польщі, де воно було засноване. Торкаючись Року богопосвяченого життя у Католицькій Церкві, сестра Юлія зазначила:

Для Радіо Ватикану, Костянтин Чавага