Папа Франциск про справжню суть літургії

 

Ісусів учень не приходить до храму лише для того, аби сповнити заповідь, але для того, щоб зустрітися з Богом та черпати з Його благодаті силу жити згідно з Євангелієм. На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у суботу, 7 березня 2015 р., очолив у римському храмі Всіх Святих з нагоди 50-річчя першої Святої Меси, відслуженої по-італійськи.

Коментуючи євангельський уривок про те, як Ісус прогнав торгівців із єрусалимської святині, Святіший Отець звернув увагу на те, що причиною гніву Спасителя було те, що Він не зустрів там людей, які шукали Бога, але тих, які займалися своїми справами. Христові слова: «Не робіть дому Отця мого торговим домом!», – стосуються не лише торговців, але вказують на «певний тип релігійності», а жест прогнання торговців з храму є пригадкою про «автентичний культ», яким є «послідовність між літургією і життям».

У світлі повчань соборової конституції про літургію «Sacrosanctum Concilium», яка називає літургію першим і незамінним джерелом, з якого вірні можуть черпати справжній християнський дух, Папа вказав на суттєвий зв’язок між життям Ісусового учня та літургійним культом, який є не просто «доктриною для вивчення чи обрядом для сповнення», хоч і про це слід належно дбати, але, насамперед, «джерелом життя та світлом на нашій дорозі віри». Тому Церква закликає «дбати про автентичне літургійне життя, щоб існувала гармонія між тим, що служиться, і тим, чим ми живемо».

«Ісусів учень не йде до храму лише для того, щоби виконати заповідь, щоб почуватися, ніби все гаразд у стосунках з Богом, Який поза тим не повинен би занадто втручатися, – вів далі Святіший Отець. – Ісусів учень приходить до церкви, щоби зустрітися з Господом і знайти в Його благодаті, яка діє через Святі Тайни, сили для того, щоб думати й діяти згідно з Євангелієм. Отож, ми не повинні себе обманювати, ніби можемо прийти до Господнього дому і “прикривати” молитвами і побожними практиками вчинки, які суперечать вимогам справедливості, чесності чи любові до ближнього. Ми не можемо, відкладаючи справжнє навернення, замінити релігійними практиками те, що належиться зробити для ближнього. Культ, літургійні богослуження, є упривілейованим місцем для того, щоб почути Господній голос, який веде на шляхи чесності та християнської досконалості».