Повчання Папи Франциска – компас для вихователів (43)

Від минулого року темою наших передач у вівторки є книжка  «Виховувати: вимога і захоплення. Виклики для вихователів-християн», в яку входить цикл конференцій про християнське виховання, які кардинал Берґольйо (теперішній Папа Франциск) провів у Буенос-Айресі 1999 року. Книжка спільно видана (точніше перевидана) іспанською мовою наприкінці 2013 року одночасно двома видавництвами – видавництвом Отців Кларетіан в Буенос-Айресі (Аргентина) та видавництвом Отців Салезіан в Мадриді (Іспанія), а вперше ці конференції були видані 2006 року в Буенос-Айресі.

Серед іншого, кардинал Берґольйо наголосив на змінах, яких зазнала система освіти, включно з католицькими освітніми закладами. Він пригадав давній аргентинський шкільний гімн, у якому були такі слова: «Даючи йому знання, ти дав йому душу», підкреслюючи, що «знання», є дуже важливим для розвитку людського духа, тобто людської особи. Очевидно, йдеться про знання, яке не обмежується  звичайною інформацією чи енциклопедизмом, який тепер пропонує Інтернет. Справжнє знання черпає натхнення з Божих глибин і є здатністю спілкуватись, пропонувати запитання та опрацьовувати відповіді.

Архиєпископ Буенос-Айреса ще раз звернув увагу на постмодернізм сучасних часів, який,  з одного боку, обстоює емоційні та відносні аспекти життя і, як здається, визволяє з-під деспотизму одноманітності, з другого боку виправдує інші тиранства, перш усього, економіку з її факторами влади та технократії, тобто сучасної концепції, яка, зосереджуючи головну увагу на проблемі управління виробництвом, твердить, що основна роль у суспільстві має належати технічній інтелігенції.

За словами кардиналу Берґольйо, наші сучасники часто керуються почуттями, образами та негайністю, відіграючи роль виключно споживачів не тільки дібр та послуг, але також і реклами, яка повсюди на нас чигає. Здатність самостійного вибору, користування свободою, можливість не обов’язково вписуватись у переважаючу однорідність, бути інакшими від загалу, – а все це були поняття дуже дорогі ментальності постмодернізму – тепер явно й одверто інтерпретується як відмінність у споживанні.

І перед вихователями-християнами дедалі більше вирисовується потреба виховувати молоде покоління до зрозуміння справжньої свободи та права особистий вибір, уникаючи будь-яких маніпуляцій.